— Ми домовлялись, що ви досліджуєте мозок за допомогою приладів, — обурився Форд.
— Звичайно, — погодився Френкі, — але для цього його доведеться вийняти й приготувати.
— Препарувати, — поправив Бенджі.
— Нарізати дрібними шматочками.
— Ну, це вже ні, даруйте! — Артур рішуче звівся з крісла.
— Якщо ви так наполягаєте, — умовляв Бенджі, — ми його замінимо.
— На електронний, — підхопив Френкі. — Найпростішої моделі цілком вистачатиме.
— Найпростішої! — жахнувся Артур.
— Авжеж! — Зафод зловісно посміхнувся. — Досить записати на плівку «Що?», «Я не знаю», «Де мій чай?» — і ніхто не помітить заміни.
– Іще чого? — запротестував, задкуючи, Артур.
— Ти не згоден? — запитав Зафод і одразу ж скрикнув від болю, бо Тріліан штовхнула його під столом ногою.
— Я помічу, — сказав Артур.
— Не помітиш, — запевнив Френкі. — Ти будеш так запрограмований, що не помітиш.