Феномен українстького суспільства. Парт оне

[balu]

Зараз у мене можуть полетіти гнилі помідори, бо таки написав за наболіле, за українську ментальність. Не заради якоїсь фронди, а заради розбору польотів. Тому серія постів вийшла цинічною і комусь не сподобається. Але я не 100 баксів, щоб усім подобатися. Звиняюсь також за можливі помилки, бо часу обмаль, ніколи вичитувати.
Отже, чому маємо те, що маємо: на цих територіях вже 1000 писаних років не виходить створити пристойну, ба просто заможну, державу, в той час як це вдалося менш численним сусідам. Чому успішні періоди відносно короткочасні і, коли здається, що ще трохи і все буде добре, наче спрацьовує запобіжник і всі здобутки та перспективи зливаються в унітаз? Чому населення винайшло безелітний спосіб виживання та, в рамках цієї парадигми, добровільно позбувалося яскравих особистостей? Чому наука та культура у нас нагадують карго культ, а освіта деградує?

Над цим питанням я задумався після приголомшливої перемоги Зеленського. Чому доволі успішний період 2014-2019 років сам народ припинив? Я розглядаю програш Порошенка і відносно прогресивних сил, що стали під його провід, як прояв колективного несвідомого. Це — первинне. Маніпуляції свідомістю, задіяні антиукраїнською пропагандою, тут вторинні. Вони вже впали на віками підготовлений грунт та привели до влади Зеленського, який, сам по собі, ще один прояв колективного несвідомого¹.
Я слоупок, тому тільки зараз звернув увагу на багато речей. Наприклад, у мене не було друзів, однолітки вважали мене "не таким", а мені було не цікаво з ними; старші покоління я неприємно дивував своїм цинізмом — наприклад, я щиро не розумів чому мене має турбувати, що там "люди скажуть" якщо це ніяк не впливає на мою вигоду, в той час як для них оце "люди скажуть" було надзвичайно важливим. Якщо піти з особистого рівня, то став зрозумілим феномен козацтва і низькі рейтинги націоналістів (і їх продажність теж), чому українське суспільство легко пробачить голодомор і репресії, але не успіх і прояв особистості.
Продовження буде.
-------------------------------------------------
¹ — він експлуатував сценічний образ рогоносця, невдахи, лоха і виявився своїм парнєм для більшості електорату. Навіть більш прийнятним ніж Янукович.

Comments

[rudolf_bochkin]

суспільства нема ніде - в жодних народів.
натомість є лідери
і при зміні лідера "нація чудить" майже в усіх відомих історичних епізодах.
лев, що керує отарою баранів - перемагає, а баран, що керує левами - зазнає поразки.*
ще раз наголошую - отой один лев і отой один баран.

*цитата, яку дещо змінено - не українського авторства, а французького.

[balu]

Та хоч як назви. Є Україна і є її населення зі своїми особливостями. Про це мова.

[rudolf_bochkin]

це не мова - це підміна понять.
у кожного народу були Лідери.
і доки вони були при владі - то народ був розумним, талановитим та розквітав.
а гинув Лідер і за нового, проте уже просто лідера (не з великої літери) - той же самий народ занепадав.
за життя Богдана Хмельницького мали українці розквіт, доки живий був Іван Сірко - козаки були непереможними...
а відколи занепад відбувся - подібних постатей не виховалось, бо, цілком можливо,завдатків таких в одній людині не підібралось
але ж Древня Греція - де тая слава?
а у що перетворився Рим, а Візантія, а Персія, а Піднебесна (тисячами літ свій вік обліковує!!)...
з чим порівнювати їх нинішній стан?
можна плакати - я не проти,
але можна і виховувати в якихось "школах" майбутню еліту, пошуки вести "обраного" за певними критеріями та аби в тій "школі" його підготувати, та побратимів-сестер під стать йому.

Але бруднити криницю - вважаю - не варто. Програмувати дітей, що їх рід безталанний - не варто.
Росіянський ампяратор Пєтр Пєрвий наказував своїм подєльнікам образи свої увіковічнювати в лицарських шатах, аби "отприскі" ними гордились, а Єкатєріна Втора попідмахувала історію, аби ті пропитні пером були до героїв вписані - то на рассєє зараз є успішні? навіть якщо нема - вони пнуться надутися як та жаба більше за вола. а ми - меншовартістю себе самі обмажемо?
а як же наше відродження - розстріляне, а як же наші кобзарі знищені, а скількох то совітська доба винищила. А скілько прославило Україну - те теж у багно меншовартості? я не згоден, а Ви - як знайте.
Хто хоче результату - шукає спосіб, хто не бажає - шукає виправдань. (не мною сказано і не зараз)

[balu]

але ж Древня Греція - де тая слава? а у що перетворився Рим, а Візантія, а Персія, а Піднебесна (тисячами літ свій вік обліковує!!)... з чим порівнювати їх нинішній стан?
Давня Греція проіснувала майже 2.5-3 тисячі років до завоювання їх римлянами, а потім значно вплинула на Рим і, через нього, на всю західну цивілізацію. Більш того, усі зазначені країни не розчинилися, не зникли, а досі зберігають і розвивають свою ідентичність і, варто зауважити, доволі комфортні країни. А з Китаєм так взагалі, США рахуються.

[balu]

Я б не переоцінював роль лідерів. Безумовно, їх роль дуже важлива, особливо у переломні моменти історії. Але, діяльність лідера буде оцінена і корисна у випадку, якщо він і народ працюють на "одній частоті". А якщо ні, то буде неминучий відкат. От зазначений вами Хмельницький зумів забезпечити локальний прорив, а далі пішов відкат. Або ось, сьогодні, видно, як успіх Пороха не те, що не усвідомили, а прокляли.
До речі, згаданий вами Іван Сірко добряче піднасрав Україні.

[balu]

>Але бруднити криницю - вважаю - не варто.<
А я і не брудню. Це розбор польотів. А тих, хто підносить вистачає.

>Програмувати дітей, що їх рід безталанний - не варто.<
За 30 років незалежності просрано кілька шикарних шансів стати пристойною державою і непоганий спадок у військовій, науковій, виробничий, освітній, медичній сферах. А разом з цими сферами просирається державність. Як на мене це талант. І так сотні років просраних можливостей.
Сусіди по Речі Посполитій та Гулагу не просрали попри тиск Московії, а ми просрали.
І потрібно зрозуміти чому саме.