balu: (Default)
Квітень невезучий для України. Саме у квітні бабахнув Чорнобиль, почалась окупація України та мудрий наріт(tm) вибрав Зеленського. Що буде на цей раз?
balu: (Default)
ПроЄктантка взяла паВзу, увімкнула аВдиво та зжерла гаВду. Це те, до чого можна звести новий правопис. Той самий, який відмінив суд. Воістину не знаєш, де втратиш, а де знайдеш.
balu: (Default)
Це одна з двох речей, які я хотів бачити від [facebook.com profile] epifaniy  (Митрополит Епіфаній). Втім, схоже, що у нього не склалось з баченням реалій та з лідерством. Наразі, у [facebook.com profile] Orthodox.in.Ukraine (Православна Церква України) застой. Тому буде відтік.
Варто зауважити у 2019-у я розглядав Армію і ПЦУ, як потенціальний проукраїнський інститут. З яким будуть рахуватися. Схоже, що вони шансом не скористались.
--------------------------------------------
Порой на quora встречаю ответы лeвoтни на тему традиционной Америки и их ужасно бесят все эти верующие. Думаю их бесит даже не сам факт веры потому, что сама πидopня иступлённо верует в трансгендеризм и прочую xyйнio, а их бесит другая вещь - церковная община.
А церковная община это сильная штука, после воскресной службы в Америке верующие как правило остаются ещё потрепаться или там барбюкю-парти устроить и там на равных встречаются столяр с миллионером и очень часто делаются дела. Например, можно обзавестить нужными связями, можно устроиться на работу, нанять соседа помочь отремонтировать дом и масса, найти толкового адвоката, масса всего хорошего и полезного. Люди общаются, выстраивают отношения, помогают друг другу и всё такое прочее.
И вот именно это бесит πидopню. Что эта структура находится вне социальных сетей, вне тоталитарного аппарата государства, вне левой матрицы и что она не контролируема. Проблема! Люди могут решать свои проблемы без чиновника. Это прямое покушение на идею светлого будущего, где бессильные атомизированные особи шагу не могут сделать самостоятельно.
Наверное самый характерный пример это мормоны. Для того, чтобы кошмарить мормонов, надо серьёзно подготовиться к этому и собрать силы. На них, конечно, порой наезжают, но совсем не так как на атомизированную быдломассу. Это любого атомизированного хипстера можно просто так выдернуть из квартиры и отпидарасить, а вот просто так наезжать на мормона местный чиновник зассыт, нужен очень серьёзный повод, чтобы это сделать. via [personal profile] minsk007 

balu: (Default)
От читаєш такі новини і жалкуєш, що населенню України Господь дав все, крім совісті і мозгів. А без цих двох складових не буде діла, навіть якщо ти будеш ходити по золоту. А буде, зрештою, пустеля.
Місцева релігійна громада поздирала прекрасні фрески і замінила їх на кафель. Це — пам'ятка архітектури, між іншим. Вони, звісно, можуть сказати, що ми тут прихожани, а ви ніхто і, у чомусь, будуть праві. Але розруху в їхнії головах це не відміняє.
І ладно прихожани — пітекантропи. Настоятель же повинен розуміти, що нищити красу — це гріх. Воістину, як піп дурень, то заради спасіння душі краще триматися від такого подалі.
balu: (Default)

В той час, як основою українського суспільства були землероби, були ще дві помітні категорії, які плоть від плоті селянства. Це “чиновництво” і “не такі”. Терміни дуже умовні, але хай будуть.
Сільська праця важка і завжди будуть люди, які будуть її ненавидіти. Коли цими землями снують туди-сюди сотні озброєних загонів, вигідно бути до всіх них лояльним, що землероби і робили. А ще вигідніше надавати черговим господарям певні послуги, наприклад, показати де багатше село або доносити хто ухиляється від данини. Лизоблюдства це вимагало підвищеного, але охочих було повно. Зараз ці люди, переважно, на державних посадах обслуговують чергову чинну адміністрацію і єдине, що для них є законом, це наказ начальства, перед яким воно і стелиться.
Інша категорія, теж неохочі до землеробства умовні “не такі”. Скоріш за все їх появою ми зобов’язані тим самим завойовникам та іншим приходням, що нєвозбранно поповнювали генофонд неземлеробськими генами. Природньо, що нагріти собі місця серед замлеробів і “чиновників” “не таким” буде складно. Їх доля тут або вигнання, або примітивне ремісництво і, тільки пізніше, більш-менш пристойне військо.

balu: (Default)
Схоже, "на войну мьі не пойдьом, на нейо мьі все насрьом" © Швейк.
Приклад мера Черкас виявився заразним: Мукачево теж забили на карантин. Бо все потрібно робити по уму. А це трохи інший скіл, ніж половим члєном на піанінє грати.
balu: (Default)
Про те, як найнародніший вибір знищує науку. Всі надбання у реформуванні науки, освіти та культури, з такими зусиллями вистраждані за останні 6 років - під загрозою знищення. Знищення у найпростіший і найпримітивніший спосіб. Під виглядом секвестру бюджету зрізаються шалені кошти з надзвичайно важливих позицій. Мені важко коментувати освіту, але в ній фактично секвестр повністю ліквідує Нову українську школу.
Тут більше.
Як ви думаєте, мудрий укронарід обуриться?

balu: (Default)

Українці люблять хвалитися своїми винахідниками чи діячами культури. Їх, дійсно, є. Але будемо чесними, такі люди є скрізь. Сумнівно щоб відсоток талановитих українців був сильно вищим від середнього по палаті людству. Але залишається фактом інше: місцевий менталітет був недружнім до науки й вона не мала грунту для існування, тому, українські уми реалізовували себе, здебільше, на інших землях. 30 років тому, як Україна випала з імперії, тут була потужна наукова та інженерна школа, але майже вся зійшла на пси. Селянин, а переважна більшість з нас містяни у першому-другому поколінні, не розуміє користі від науки та й, взагалі, не вміє прораховувати далі однієї-двох ітерацій. Ми — не німці, євреї, англіки чи голландці, де основою добробуту, могутності або виживання була наука. Тут і без науки можна було прожити, тому і не було суспільного запиту на науку. От уми, як і жито-пшениця, йшли на експорт, а більшість займалася тим, що простіше. Тому і не було тут ані розвинутого ремісництва, ані науки.
А якщо не потрібна наука, то не потрібна й освіта. Тому за 30 років наука та освіта стали потьомкінською дєрєвнєй, а те, що залишилося стало виконувати зовсім інші функції, на які є соціальне замовлення. Наука стала синекурою для обраних з великими корупційними можливостями, а освіта відстійником покірних панству лизоблюдів.
Навіть пандемія коронавірусу нічому не навчила. Ось, для демонстрації менталітету:
Зараз вчені мали б працювати 24/7 з підвищеними зарплатами, митниця пропускати б крізь себе найсучасніше обладнання і реактиви за нульовими ставками, вчені:
а) мають зарплатню у 5-7-9 тисяч гривень (реальні цифри залежно від посади)
б) через хронічний брак фінансування більшість інститутів давно працює неповний робочий тиждень (ця "традиція" дісталась новій владі від попередників, але нову владу то цілковито влаштувало)
в) критично важливим для протистояння епідемії інститутам не додали коштів, аби вони працювали... ні, не днів на тиждень, а просто працювали.
©

[facebook.com profile] senenkoanton Псто. Між іншим, дуже раджу підписатися. Саме цікаве він викладає тут
Ось тут я торкнувся теми, основних прошарків нашого суспільства, от про це і говоритимемо далі.

 

balu: (Default)

Отже, що маємо? Землеробський прошарок на межі різних культур. Землеробство не вимагає великої інтелектуальної складової, але критично залежить від старанності та терплячки. Тому все направлено на обробку землі та утримання скотини, а все, що від цього відволікає — засуджується.

Read more... )

balu: (Default)

Ще за часів СРСР Лев Гумільов захистив дисертацію про вплив ландшафту на характер населення. Попри критику, щось в цьому є. Так той же Павло Штепа робить висновки спираючись на схожі роздуми, а в Пивній Історії теж є про це (десь о 14 хв.)
Україна тисячі років була спеціалізованою землеробською культурою. Було досить часу, щоб на цих теренах вижив і надійно закріпився тип людей зі свою специфічною ментальністю.

Read more... )

О. Шупляк. Неначе писанка, село.
О. Шупляк. Неначе писанка, село.
balu: (Default)
Зараз у мене можуть полетіти гнилі помідори, бо таки написав за наболіле, за українську ментальність. Не заради якоїсь фронди, а заради розбору польотів. Тому серія постів вийшла цинічною і комусь не сподобається. Але я не 100 баксів, щоб усім подобатися. Звиняюсь також за можливі помилки, бо часу обмаль, ніколи вичитувати.Read more... )
balu: (Default)
Не дивлячись на те, Кабмін заморожує частину платежів державного бюджету через нестачу коштів, (картинкокількість задоволених роботою Зеленського українців різко зросла.
Ці дві новини за один день. Походу хохолики зажерлись. Їм вже не ковбаси хочеться, а кілка у сраці. Давно це кажу.

balu: (Default)

Навіяно коментарем Max Nefyodov (головний митник, як хто не зна) до дикої абсолютно історії про те, як з волонтера, який тягав автівки в АТО митники намагаються здерти величезний штраф.
Є відома максима що "нехай рушиться світ, але буде здійснено закон". Як на мене, то закони пишуться задля виживання суспільства і для максимального його блага. Точніше, так повинно бути в ідеалі. Логічно, що якщо закон шкодить суспільству, ба веде до його руйнації, то це входить в протиріччя з метою законотворчості як такої.
І от я такі скажу максиму, до якої я дійшов в результаті набитих гуль:

• занадто складними процедурами ніхто не користується.

Як показує практика, після певної межі складності, успішно впровадити проєкт фактично нереально. Звітувати про виконання — реально, а щоб цим користувалися — ні. Гарний приклад додаток Privat24 (молодці) vs додаток від Райффайзен Банк Аваль / Raiffeisen Bank Aval де бажання користуватися цим лайном відпадає при спробі залогінитись.
Як митник, Нефьодов намагається реалізувати дотримання процедури та захищає очевидно дурацьку ситуацію. Але дурна процедура приведе до того, що волонтери не будуть ввозити автівки та все інше для Армії, яка захищає країну. Тобто протирічить цілі законотворчості.

balu: (Default)
Ернст фон Крауз, німецький полковник синові Людвігу:
— Їх не можна підкорити. їх треба знищити. «Не передушивши бджіл, не їсти меду», — як казав їхній король Данило в XIII столітті.
— Але, Людвігу, ти мусиш знати: у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників... От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного.

— Йа фатер! Ми будемо нищити їх, лише поскільки кожний солдат мусить убить ворога і позбавить честі ворогиню. Я зрозумів тебе. Дальше вони самі будуть нищити один одного! Я розділю їх, куплю, розбещу!

— Я бачу, хлопчику, тебе дечому навчили. Їх треба розбити, поки вони не очухались од своїх помилок. Якщо ж не встигнем — ми пропали.

— Фатер, я їх озброю! Я дам одному брату зброю, другому ні, от вони й вороги до смерті!


О. Довженко "Україна в вогні" 1943 р.
balu: (Default)
Мова йшла про те, як погано буде за Зе та москалів, мовляв читайте, думайте і нада же что-то дєлать.
----------------------------------------------------------------------

Вже пізно /читати і думати/. Вибір зроблено і тепер доводиться думати, як долати його наслідки.
Ці заклики чимось нагадують мені самоспалення, які вчиняли українці чи ось, недавно, удмурт. Всі ці заклики до свідомості не працюють, навіть такі екстремальні. Всім наплювати. Працює вигода, бажано, тут і зараз. Хоча мені це не подобається, працюють сталінські методи¹, правда сильно гірше за вигоду.
Нарешті, нема сенсу щось бузити допоки якісь ідіоти-пацифісти твою працю множитимуть на нуль. Серед проукраїнських сил я, наразі, не бачу спроможних поставити нові цілі, орієнтири (бо Захід, як орієнтир вже не такий привабливий, як у 2014-му, а Україна — не Росія контрпродуктивний), ані достатніх сил для змін.
Втім, за національне особливо переживати, як на мене, не варто. Як би цинічно це не звучало, але за 1000 років менталітет населення цих земель не змінився. Як не дивно, та це населення (хохли) *винайшло еволюційно-успішний безелітний спосіб існування. У мене особисто, такий спосіб життя викликає відразу, але якщо він протримався 1000 років, то у цьому щось є. І суспільство хохлів швидко і ефективно ставить на місце тих, хто прагне змінити status quo. Так було за Аскольда, Мазепи чи під час визвольних змагань 100 років тому, та у 2019 рр. За ці 1000 років тут правили бал вікінги, монголи, ляхи, москалі. Вони пройшли², а хохли залишились. Що цікаво, суспільство хохлів породжувало тих, хто сам випихався вище і завжди, безуспішно, намагався випхати суспільство. Умовно назвемо їх українцями. Тепер ми знаємо, що співвідношення хохли-українці десь відповідає правилу Парето.
І українці для хохлів є виродками, тому так чи інакше, воно їх намагалося позбутися. Якщо українцю повезе, він просто покине ці краї і зможе реалізуватися де-інде, якщо ні, попадуть під перманентне кровопускання. Втім, хохли розплачуються за це тим, що перманентні кровопускання стосуються і їх, несвободою (яка, схоже, хохлам бажана) та злидням. Саме тому нашого цвіту по всьому світу, а хохли як були босотою, так і будуть.
Як бути далі? Рецепта, як зробити з хохла українця у мене для вас нема. Можливо, щось можна зробити українцям для українців. В принципі, все придумано до нас, наприклад, іншими виродками (з точки зору хохла, москаля чи арійця) - євреями. Або валити де-інде. Є ще два варіанти: внутрішня еміграція зі своєю маленькою справою, але тут непевне все, або Московщина завжди щедро винагороджувала тих, хто її приймав, забував з якого він роду-племені й підіймав її статус. Гоголь вам у приклад. Саме ці 4 варіанти спрацюють для вас персонально і для онуків.
--------------------------
¹ - "Не вірю я у силу слова, а вірю в силу піздюлєй" ©.
² - Москалі ще тут і гадять, але позиції в них слабші, ніж 150 років тому.

balu: (Default)
Смт, де я перманентно живу, на минулих виборах продемонструвало яскравий приклад наротної мудрості.
До початку нульових це була типова сільська діра - темна, загажена, без роботи, з поганим транспортним сполученням і без перспектив. Аж ось пощастило з мером, який років за 10 зробив з сєлухи лялєчку, навіть для WC місце знайшлося. Потім мер попав у Верховну Раду, але селище не забував.
Схожа історія і з районом, з тією різницею, що керівником став атовець і бізнесмен. Він теж багато зробив: районні дороги помітно оновились, в районній лікарні оновилась медтехніка, вирішені були застарілі проблеми з районною школою. Це те, про що я знаю за останні 3 роки.
На цих парламентських виборах вони вирішили піти по мажоритарці у Парламент, але виявилось, що їхня робота була непотрібною: електорат вибрав якогось Слугу Нароту. Хто воно, шо воно, чого добилося, що гарного зробило, крім порушення передвиборчого законодавства, ніхто не знає. А мер з головою райради виявились недостойні й разом набрали менше ніж 3%. Бо що вони для "простого нароту"™ зробили? І взагалі вони бариги і багачі.

Висновків з цього можна зробити два:
1. Нарот масово не вміє у ігри з ненульовою сумою, тобто у win-win. Так, мер проклав асфальт до свого дому. Але та дорога проходить уздовж десятків будинків, отже нею користуватимуться сотні людей. І за цією дорогою були інші.
2. Другий висновок гірший за попередній. Виборці показали, що гарна праця не є критерієм збереження посади чи кар'єрного росту для чиновника. Це такий от сигнал, що хочеш роби щось добре, хочеш ні - тебе відвине васян, якого ніхто не знає. І наступникові це пряма інструкція зірвати куш і до побачення. "Якби Господь хотів, щоб їх не стригли, він не зробив би їх вівцями"© Коломойський.
balu: (Default)
Програш проукраїнських сил, що згуртувались навколо Порошенка відбувся не тільки через те, що він скоїв багато тактичних помилок (які я розбирав раніше).
Ці сили виходили з неправильного припущення, що громадяни України цінують свободу, можуть побачити зміни на краще і альтернативи, які могли б чи можуть бути, ба просто прикинути, що їм вигідно...
Виявилося, що свободи і заможної країни вони хочуть лише на словах. Потяг до несвободи виявився набагато сильнішим, точніше бути вільним і заможним виявилось протиприродним для населення України (і я не впевнений за західне суспільство).
Образ тупуватого, вороватого і жадібного холопа-малороса, про який говорили росіяни, виявився істинним образом населення України. Умовний Зеленський знав за це краще за нас і його психологічна атака була розрахована саме на це.
balu: (Default)
Помилки Пороха або товаріщь Бєрія не оправдал довєрія
───────────────────────────────────────

Половинчатість багатьох рішень
╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌
Не можна бути однаково гарним для всіх. Якщо ти постійно провадиш і вашим, і нашим, то тебе радо позбудуться усі сторони. І знову він не скористався можливостями, які щедро подарувала йому Москва: війною, втручанням у вибори США та ЄС і звинуваченнями у хунті. Бо війна все спише: і тиск на суддів, і жорстку інформаційну політику, і мінімізацію візносин з РФ. Особливо, якщо грамотно все обставити.


Кадровий голод + менталітет промисловця
╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌
Кадровий голод починається зі спроби знайти толкового інженера. Якщо ви гадаєте, що в державному управлінні кращє, то ви помиляєтеся. Якщо хтось пам'ятає, то 2014-й показав це у всій красі. Людина призначалась на якусь посаду, а потім швидко звільнялась бо або виявлялась сєпаром, або телепнем[3]. Тому доводилось працювати з тими, хто хоч якось позитивно показав себе. В принципі, нормальний керівник неохоче звільняє новопризначені кадри даючи їм можливість набити гуль. І, чим вища посада новопризначеного, тим чутливіші неминучі помилки. Нажаль, по-іншиму досвід не напрацьовується. А часті звільнення невигідні "промисловцю" бо так чи інакше ведуть до фінансових та репутаційних збитків. Наймовірніше, саме тому так довго затрималась ті ж Гонтарєва чи ген. прокурор Ярема. Порошенко належить до категорії "промисловців". Все, що пов'язане з виробництвом у нього виходить: цукерки, машини, ВПК. Але такий тип керівників традиційно не любить "інформаційників" починаючи з служб, що відповідають за автоматику, місцеве ІТ, маркетинг і т.і. Точніше не стільки не любить, скільки вважає неробами з відповідним відношенням і фінансуванням. Це і є причина того, що замість міністерства інформаційної політики получився, вибачте, мінстець.

Ця риса разом з кадровим голодом спричинила просто провальну виборчу кампанію. Результат ми всі знаємо. Втім, з такими прорахунками 25% отриманих голосів це не так вже й погано.

Це, на мій погляд, його основні недоліки. Втім, триндіти - не мішки тягати і я сумніваюся, що зробив би й бодай десту частину того, що він зробив. Але тепер ми живемо в новій реальності і з цим потрібно щось робить. Про це поговоримо у наступній частині.

Footnotes
─────────
[3] Наприклад, самий перший керівник антитерористичного центру Василь Крутов, якому доручили звільняти Краматорськ чи міністр оборони Ігор Тенюх виявились абсолютно невідповідними викликам. Втім, тисячі іх.
balu: (Default)
Помилки Пороха або товаріщь Бєрія не оправдал довєрія
──────────────────────────────────────

Жити по-новому
╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌
Не знаю, чи Порошенко усвідомлював це, але він прийшов на пост №1 під популістичними гаслами. Бо програми читають одиниці, переважна більшість орієнтується на гасла. 2014-го повелись на абсолютно популістське "жити по-новому". Електорат намалював собі рівень життя хоча б як у Польщі, але його не отримав. Натомість отримав неминуче його падіння у 2014-15рр. А що таке типовий електорат? Це людина, всю філософію якої можна звести до `не трогайте мене і зробіть мені хорошо'. Населення не цікавить, що в країні, по факту, війна; не цікавить що наведення елементарного порядку спричинить певні тимчасові незручності. Типова людина не вміє у причинно-наслідкові зв'язки, не володіє основами логічного мислення, не здатна робити раціональний вибір. Отже, 73% з тих, хто прийняв участь у виборах, сприйняли мирне небо, безвіз і доволі багате життя, як щось природне[1], а не дорого оплачене благо і повелися на такий же популізм ЗЕ-команди.

Боротьба с корупцією
╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌
Про це багато говорять, кажіть фу-фу-фу і грозять пальчиком, але нема країни, де б цього не було[2]. В общєм, українці проти корупції, але щоб кум таки порішав. Зараз у мене можуть полетіти гнилі томати, але корупція далеко не завжди є зло. Вона, як штучний інсулін - нехай і з побічними ефектами, але таки забезпечує діабетику стійкий гомеостаз. Насправді, ми маємо справу з лицемірством. Бо якщо таки з нею боротися, то "пересічний українець", що голосував "за Зе проти корупції" першим же прокляне того борця. Його обурює не корупція, а більш успішний корупціонер, ніж він сам. І виборець хоче крові.
Прорахунок Пороха в тому, що у нього не було політичної волі для посадок одіозних корупціонерів. Але це та кістка, яку потрібно _регулярно_ кидати електорату. Спроби - були, але жодна з них не доведена до кінця. Якби він був лідером, то навіть ці програші міг би використати на свою користь і на шкоду ворогові - судовій гілці.


Footnotes
───────
[1] як один казав, "от, в 21-м веке так жить"
[2] наскільки я можу судити, їх пташки какають як і наші і наші корупціонери і поряд не стояли з тими, що на Заході

Продовження буде
balu: (Default)
Щож, президентство Порошенка закінчилося, причому у катастрофічний для України спосіб. Тому саме зараз доречно огледітись, що було, що маємо і намітити, що робити далі і яких помилок потрібно уникати.

Для початку його є за що хвалити
─────────────────────────
По-перше, і головне, він зупинив війну. Альтернативу ми бачили в Сирії. Хто не в курсі погугліть, наприклад, Алєпо. Для того, щоб зупинити війну йому довелося відродити Армію та ВПК. Не так, щоб все там було зразково-показово, але у порівнянні з 2014-м роком очєнь і очєнь. Бонусом тут є те, що це позитивний для економіки та суспільства економіку інфраструктурний проект.
По-друге, це те, як він вибив москалям санкції, а Україні купу ніштяків: гроші, безвіз, зброю і позитивний імідж.
По-третє, хоча не відразу й /не до кінця/, але він зібрав толкову команду, яка зуміла бортанути претензії Москви по газу, підняти рівень життя, особливо у порівнянні з 2014-15рр.
Четверте, це мова-віра. Це акцент на справжніх державницьких засадах. Це те, чого не могли добитись століттями.

Перераховане, це дійсно майстер-клас, який заслуговує на величезну вдячність. Чому ж тоді його так відшили?

Помилки Пороха або про лідерство
─────────────────────────
Причому, погане складається з особистих якостей Порошенка, з його прорахунків так і проблем нашого суспільства. 2014-го я не голосував за нього, бо розумів ці його недоліки. І хоча тоді я його недооцінив, вони, по великому рахунку, справдилися.
Продовження буде...

Profile

balu: (Default)
от. Михайло

April 2025

S M T W T F S
   123 45
6789 101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Apr. 23rd, 2025 04:03 pm
Powered by Dreamwidth Studios