Ітогі подвєдьом © (парт фор)
May. 28th, 2019 03:33 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
baluПомилки Пороха або товаріщь Бєрія не оправдал довєрія
───────────────────────────────────────
Половинчатість багатьох рішень
╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌
Не можна бути однаково гарним для всіх. Якщо ти постійно провадиш і вашим, і нашим, то тебе радо позбудуться усі сторони. І знову він не скористався можливостями, які щедро подарувала йому Москва: війною, втручанням у вибори США та ЄС і звинуваченнями у хунті. Бо війна все спише: і тиск на суддів, і жорстку інформаційну політику, і мінімізацію візносин з РФ. Особливо, якщо грамотно все обставити.
Кадровий голод + менталітет промисловця
╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌
Кадровий голод починається зі спроби знайти толкового інженера. Якщо ви гадаєте, що в державному управлінні кращє, то ви помиляєтеся. Якщо хтось пам'ятає, то 2014-й показав це у всій красі. Людина призначалась на якусь посаду, а потім швидко звільнялась бо або виявлялась сєпаром, або телепнем[3]. Тому доводилось працювати з тими, хто хоч якось позитивно показав себе. В принципі, нормальний керівник неохоче звільняє новопризначені кадри даючи їм можливість набити гуль. І, чим вища посада новопризначеного, тим чутливіші неминучі помилки. Нажаль, по-іншиму досвід не напрацьовується. А часті звільнення невигідні "промисловцю" бо так чи інакше ведуть до фінансових та репутаційних збитків. Наймовірніше, саме тому так довго затрималась ті ж Гонтарєва чи ген. прокурор Ярема. Порошенко належить до категорії "промисловців". Все, що пов'язане з виробництвом у нього виходить: цукерки, машини, ВПК. Але такий тип керівників традиційно не любить "інформаційників" починаючи з служб, що відповідають за автоматику, місцеве ІТ, маркетинг і т.і. Точніше не стільки не любить, скільки вважає неробами з відповідним відношенням і фінансуванням. Це і є причина того, що замість міністерства інформаційної політики получився, вибачте, мінстець.
Ця риса разом з кадровим голодом спричинила просто провальну виборчу кампанію. Результат ми всі знаємо. Втім, з такими прорахунками 25% отриманих голосів це не так вже й погано.
Це, на мій погляд, його основні недоліки. Втім, триндіти - не мішки тягати і я сумніваюся, що зробив би й бодай десту частину того, що він зробив. Але тепер ми живемо в новій реальності і з цим потрібно щось робить. Про це поговоримо у наступній частині.
Footnotes
─────────
[3] Наприклад, самий перший керівник антитерористичного центру Василь Крутов, якому доручили звільняти Краматорськ чи міністр оборони Ігор Тенюх виявились абсолютно невідповідними викликам. Втім, тисячі іх.
───────────────────────────────────────
Половинчатість багатьох рішень
╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌
Не можна бути однаково гарним для всіх. Якщо ти постійно провадиш і вашим, і нашим, то тебе радо позбудуться усі сторони. І знову він не скористався можливостями, які щедро подарувала йому Москва: війною, втручанням у вибори США та ЄС і звинуваченнями у хунті. Бо війна все спише: і тиск на суддів, і жорстку інформаційну політику, і мінімізацію візносин з РФ. Особливо, якщо грамотно все обставити.
Кадровий голод + менталітет промисловця
╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌
Кадровий голод починається зі спроби знайти толкового інженера. Якщо ви гадаєте, що в державному управлінні кращє, то ви помиляєтеся. Якщо хтось пам'ятає, то 2014-й показав це у всій красі. Людина призначалась на якусь посаду, а потім швидко звільнялась бо або виявлялась сєпаром, або телепнем[3]. Тому доводилось працювати з тими, хто хоч якось позитивно показав себе. В принципі, нормальний керівник неохоче звільняє новопризначені кадри даючи їм можливість набити гуль. І, чим вища посада новопризначеного, тим чутливіші неминучі помилки. Нажаль, по-іншиму досвід не напрацьовується. А часті звільнення невигідні "промисловцю" бо так чи інакше ведуть до фінансових та репутаційних збитків. Наймовірніше, саме тому так довго затрималась ті ж Гонтарєва чи ген. прокурор Ярема. Порошенко належить до категорії "промисловців". Все, що пов'язане з виробництвом у нього виходить: цукерки, машини, ВПК. Але такий тип керівників традиційно не любить "інформаційників" починаючи з служб, що відповідають за автоматику, місцеве ІТ, маркетинг і т.і. Точніше не стільки не любить, скільки вважає неробами з відповідним відношенням і фінансуванням. Це і є причина того, що замість міністерства інформаційної політики получився, вибачте, мінстець.
Ця риса разом з кадровим голодом спричинила просто провальну виборчу кампанію. Результат ми всі знаємо. Втім, з такими прорахунками 25% отриманих голосів це не так вже й погано.
Це, на мій погляд, його основні недоліки. Втім, триндіти - не мішки тягати і я сумніваюся, що зробив би й бодай десту частину того, що він зробив. Але тепер ми живемо в новій реальності і з цим потрібно щось робить. Про це поговоримо у наступній частині.
Footnotes
─────────
[3] Наприклад, самий перший керівник антитерористичного центру Василь Крутов, якому доручили звільняти Краматорськ чи міністр оборони Ігор Тенюх виявились абсолютно невідповідними викликам. Втім, тисячі іх.
