Народ зазвичай постить фотачкі їжі. Я теж люблю їжу, вона смачна. А ще я люблю свою роботу, тому запощу робочу обстановку.
На скрінові моє робоче середовище - Ubuntu Mate у класичній двопанельній конфігурації. На верхній панельці ярлички для вогнелиса (якого треба на щось міняти), emacs (улюблене середовище для програмування), віндовий IBExpert (так, деякі віндові програми можуть працювати у Linux), NetBeans (для java, яку я не люблю), VirtualBox, одна з власних розробок, XTerm (улюблена консолька), qpdfview та AndroidStudio. Нижня показує запущені програми. Зазвичай я не бачу панельок бо по F11 усі вікна перемикаються у повноекраний режим.
Перемикання мов у мене по CapsLock - для англійської, а Shift+CapsLock для української.
Зараз відкрито emacs. Для серйозних проектів на java я використовую NetBeans, а от для чогось маленького, експериментів якихось вистачає і emacs - він вміє багато того, що повинна вміти IDE, але він набагато шустріший, ергономічніший і його легко підлаштувати під себе. Є ще кілька ніш, під які я кращих альтернатив не знайшов. Одна з них - ecb (браузер кода). Я використовую його саме у такому варіанті, але є ще кілька. Найбільша кіллер-фіча ecb - це розумне вікно компіляції: воно вміє збільшуватися тоді, коли це необхідно, тримаючи твого улюбленого розміра весь інший час. Ще одна кілер-фіча - eshell. Це поєднання системної командної оболонки і інтерпретатора lisp. Останній я постійно використовую у якості калькулятора чи для разових задач.
Кольорова схема emacs для моїх очей оптимальна і підібрана за багато років. Нажаль, у інших середовищах воно якось не те.
(
повноекранне зображення)
