(no subject)

Все-таки дивує, як народ не розуміє простих речей, що гризти граніт науки складно, боляче і нудно. Є тільки три речі, які мотивують це робити: гроші, фан та страх.
З грошима у нас традиційно не складається: ворюга, чиновник, перекуп, онліфанщиця чи, навіть, сантехнік зароблятимуть більше, ніж людина, яка з дитинства ботанила матан. А нєт дєнєг, то нєт і любві.
Зі страхом востаннє працювало ше за товаріща сталєна, який освіту заточував під індустріалізацію. І обсяг освіти був суттєво меншим, а програма суттєво краще, тож 7 класів відучився і на завод. Тоді це працювало, а зараз обсяг освіти, відповідно, збільшився (показувати роботу для чиновника від освіти ніхто не відміняв), а підготовка вчителів і підручників стала гіршою. І це вбиває третю мотивацію:
Фан. Фан є там, де є творчість. У школі нема творчості, там є вчителі з рабським світоглядом, недооцінені і перевантажені всяким непотрібним лайном і діти, яким ця школа остогидла. Винятки є, але їх щезаюче мало.
Нема бази для системи освіти і науки. І з середини, демократичним шляхом, цього вже не виправити.
Що робити, якщо хочеш займатись матаноємною спеціальністю? Виїхати туди, де в таких людях зацікавлені.