Linux birthday

[balu]

Моє перше знайомство з Linux відбулося наприкінці 1998-го року, але остаточно стало моїм робочим середовищем, по роботі і вдома, у 2005-му. Втім, якщо у вас є Android-пристрій, то ви теж користуєтесь саме Linux 😀

Comments

[euthanasepam]

DOS кращий. :)

[juan_gandhi]

О! А я в 98-м еще юникс осваивал, а потом меня посадили за линух, гонять мой сервер да девелопить - так шесть лет на нем и прокуролесил. Грех его не обожать. Даже если file handles кончаются.

[kondybas]

Я починав з Novell UnixWare, в 1994-му, а затим мене товариш познайомив з фрьою - і всьо. Перший сервак (сквід, апач, пхп, сендмейл) я підняв на початку 1995-го, все компілялося з сирців, і деякі навіть доводилося править. Десь у 1997-му я вперше помацав лінухи, і мене здивувало, як там все по-різному в різних дистрах. На фрях я заробляв десь до 2011, а потім переключився на БД - але то всьо або на центосі, або на дебіані, так що фря в мене чисто для дому, для сім'ї.

[euthanasepam]

> затим мене товариш познайомив з фрьою - і всьо


Це було кохання на все життя?

[kondybas]

Нічого кращого не бачив. Проста, консервативна і позбавлена хайпу.

[balu]

Я починав з RT-11, теж у 94-му. А зараз основна робоча машина — це 4-та малинка. А так, як на убунту сів, то більше і не злазив, досі диск, що Марк розсилав, десь збереглися.

[balu]

Тоді вже RT-11

[balu]

А я так і не зліз з Ubuntu, навіть Mac не такий зручний, як Ubuntu Mate.

[euthanasepam]

Не маю в хаті таких комп’ютерів. :)

[euthanasepam]

> А зараз основна робоча машина — це 4-та малинка.


Напиши про це докладніше: який використовуєш софт, чи не бракує апаратних ресурсів для того софту, скільки то всьо коштувало?

[balu]

Я теж. Отакий

[balu]

Raspbian. Дуже зручно розробляти ембедщину. Купував колись партію, оце ось одна залишилась, бойова. Самий великий недолік — це що працює з флешки, ще я впаяв антену від WiFi, бо штатна мені не сподобалася + зараз дефіцит електроніки і малин у тому числі і ціна виросла. На всю електроніку виросла ціна шо страшне. Якщо непотрібна гребінка з пінами, оця штука цікава. Або оце, якби у мене не було, то я б прикупив.

[balu]

Головне, що коли почалася війна, це виявився єдиний компутєр, який я взяв з собою :) Працює від звичайної зарядки, а клаву та монітор завше можна нарішать, навіть через андроєд працювать.

[balu]

Софт той самий, що і в убунті, є навіть убунта під малину, але тому, що працює з флешки, то все повільніше. туди б M2. На малині без гребінки її вже всунули, хоча й малу. Софт — python, gcc, emacs, хром. USB трохи просіда по струму в порівнянні з великим компом, але то може моя заморочка, бо в мене вона диму давала.

[euthanasepam]

А які операційні системи (крім лінупсу) можна запустити на цьому залізяччі? Андроїд? Windows?

[euthanasepam]

Ти десь виїхав з України?

[euthanasepam]

З яким десктопним процессором її можна порівняти за суб’єктивним відчуттям продуктивності?

[euthanasepam]

Колись давно я про щось таке мріяв, але воно було для мене недоступне. В ті часи я й подумати не міг про те, що колись матиму не просто власний комп’ютер, а цілу купу власних комп’ютерів. :)

[balu]

Можна андроїд і буде досить швидко. А якщо ще й такий дисплей :)

[balu]

Ні, трохи переїхав по Україні. Але в автівку все не поміщалось, я малину вкинув в карман.

[balu]

Десь з Core2Duo. А так — ХЗ, все тормозиться на флешці, вони не пристосовані для роботи з купою дрібних файлів.

[euthanasepam]

bitsavers.informatik.uni-stuttgart.de

Знаєш цей сайт? Архів антикваріату. Безліч документації до всякого комп’ютерного залізяччя.

Наприклад, майкрософтівські книжки про С та асемблер:

ftp://bitsavers.informatik.uni-stuttgart.de/projects/doc/

Просто зазирни до будь-якої з них і порівняй із сучасними книжками про комп’ютери.

Я тепер неквапно читаю перед сном у ліжечку давню книжку 1982 року IBM ще про перший DOS, також читаю на дозвіллі класичну книжку про MS-DOS 6.22 (Van Wolverton), а ще вбудовану документацію IBM з PC DOS 5 і PC DOS 2000, коли бува запускаю у віртуальній машині. Не можу відірватись, читати документацію восьмидесятих років для мене насолода. Так тепер не пишуть. Тодішня документація докладна, конкретна, змістовна, вельми добре структурована, прегарно оформлена, а ще не вважає читача ідіотом, якому треба витирати шмарклі та дупу.

В лінупсах нема нічого такого ж гарного. Зіпсута карикатура на Юнікс. У системах BSD ще трохи є.

[balu]

Тут Столманн випустив книжечку по С, рекомендую.

А що до фряхи, а її одну є сенс ставити, то не мій шлях - я все-таки християнин.

[euthanasepam]

Бачив і скачав, але не певен, що читатиму. Старі книжки, як на мій смак, назрівнянно кращі (зокрема совєцької серії, про яку ми колись згадували — «Математическое обеспечение ЭВМ», у ній теж була книжка про Сі¹), а для поглибленого вивчення та перевірки знань є стандарт.



> А що до фряхи, а її одну є сенс ставити, то не мій шлях - я все-таки християнин.


В лінупсах процеси служб теж називають демонами. Вікіпедія пише, що мали на увазі демона Максвелла, а не чорта.

Про це є спеціяльне пояснення:

www.freebsd.org/copyright/daemon

Якщо FreeBSD лякає тебе логотипом, я би радив поглянути у бік OpenBSD, NetBSD чи Mac OS. Або стати добрим християнином із DOS Windows, де нема демонів.



--------------------------------

¹ Язык Си: введение для программистов/Пер. с англ. и предисл. Д. Б. Подшивалова. — М.: Финансы и статистика. — 1988. — 191 с.: ил. ISBN 5-279-00280-1

[balu]

Бачив і скачав, але не певен, що читатиму

Ти доку до emacs читав? От там зразок ясності та лаконічності. Я пару сторінок цієї прочитав, теж гарно написано.

Про це є спеціяльне пояснення

Сатана — батько брехні.

Або стати добрим християнином із DOS Windows, де нема демонів.

По-перше, за Біллі я не впевнений. По-друге - є. По-третє, тоді потрібно взагалі піти з IT.

Язык Си: введение для программистов/Пер. с англ. и предисл. Д. Б. Подшивалова. — М.: Финансы и статистика. — 1988.

Не нагуглив, якщо є, скинь. А поки лови це.

[euthanasepam]

> Ти доку до emacs читав? От там зразок ясності та лаконічності. Я пару сторінок цієї прочитав, теж гарно написано.


Читав, але вже все забув. :) Серйозно, чомусь не дається мені Emacs. Я не можу запам’ятати його клавіатурні сполучення, скоро забуваю. А от для Vim — пам’ятаю, навіть як збудити п’яного серед ночі. Руки вже самі пам’ятають. Часом у геть інших програмах чи в консолі я набираю вімові комбінації, скажімо, щоб вийти з програми, а воно не робить, і я тоді туплю якийсь час в екран і не можу збагнути, що ж не так. :)


Оці старі товсті корпоративні та користувацькі підручники та настанови цінні зокрема тим, що в них пояснюють, як усе влаштовано і працює. Пояснюють багато речей, без розуміння яких неможливо збагнути, чому воно таке. Тоді, коли вони писалися, програмно-апаратна архітектура IBM PC була цілісною завершеною системою, де всі компоненти були спроєктовані одне для одного. З плином часу то забулося, а розуміння внутрішнього влаштування архітектури стало майже «втраченим знанням».



> Не нагуглив, якщо є, скинь.


libgen.is/search.php?req=Берри Микинз Язык Си 1988


А як хочеш всю серію — а вона ж того вартує, — то тягни з Рутрекера (там є не всі книжки):

rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4516014

magnet:?xt=urn:btih:5B61D5FC7A97AAE33C1F74B9773293525E1C1D4E



> А поки лови це.


Коли матиму час і натхнення, сформулюю та напишу про недоліки майже всіх сучасних і старих книжок про Сі, не минаючи й K&R.

[euthanasepam]

> По-третє, тоді потрібно взагалі піти з IT.


Ти дуже заморочуєшся несуттєвими речами.

[euthanasepam]

Теж про Сі:

C Is Not a Low-level Language. Your computer is not a fast PDP-11 (by David Chisnall)

queue.acm.org/detail.cfm?id=3212479

[balu]

По-треє, це був сарказм.

[balu]

Я не можу запам’ятати його клавіатурні сполучення, скоро забуваю.

Я виробив свою систему.

Серйозно, чомусь не дається мені Emacs.

А мені vim :)

З лінк дяка

[balu]

Гляну на дозвіллі. Якби я не вліз у ембедед, то я і на С не дивився б, там інше не дуже канає.

[euthanasepam]

Ти цим ембедом заробляєш гроші чи для себе, для душі?

[balu]

Заробляю гроші