Папа і Варфоломій незадоволені тим, що
Jul. 19th, 2018 12:43 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
balu«В багатьох суспільствах, які традиційно називали себе християнськими ... спостерігаємо за поступовим згасанням християнської віри, яка вже не впливає як на рішення окремих осіб, так і на публічні рішення», – вів далі Папа, вказуючи на такі явища, як «зневага до гідності людської особи, ідолопоклонство грошам, поширення насильства, абсолютизація науки й техніки
Взагалі, дивна позиція: християнство - та релігія, деякі приписи якої або сумнівні, або неможливо втілити на практиці ан масс: не вбий, не судись, не гнівайся, не чини перелюбу. Тому, на майже всі ці приписи Церква забила. З "не вбий" зробила виключення - самозахист та військова служба, бо жити таки хочеться (хоча сказано "не вбий", а не "не вбий хорошого, а з поганим то вже як вийде"); Церкви судяться між собою у цивільному суді; з "не гнівайся" теж негарно вийшло, бо є чимало публічних проявів гніву саме від кліру.
Але для сексу таких виключень зроблено не було. Розлучатись не можна. Перелюбу теж. Причому, перелюб починається з подивитися з жадобою. Хоча, за "зажадати" відповідає гормональна система, що не залежить від свідомості. Саме вона миттю формує "ти диви яка пішла" і цікаві картинки в голові, а вже потім підключається свідомість і ти вирішуєш, чи йти фліртувати, чи ну його нафіг. Викид гормонів залежить не тільки від віку, але і від географії, наприклад чим жаркіше, ти інтенсивніше працює гормональна система.
Взагалі тут наклалося кілька факторів: і походження перших християн, і клімат, напевне, мали місце і перверсії засновників. Але до 20-го століття концепція сексу тільки у шлюбі, хоча й текла, але якось трималася купи за рахунок ранніх шлюбів - як тільки починається сексуальне бажання так швиденько і заміж. І дівчина, що не вискочила заміж у 18 років, була вже старою дівою. А потім часті та ранні роди, важка робота і після 20 виглядали як нинішні сильно за 40. Але прийшло 20-те століття, а з ним прийшли технології. Останні потребують кваліфікованих робітників, а отже довгого і дорогого навчання. І стара діва початку 20-го століття, на його кінець ще дитина, якій ще вчитись 5-10 років. Наприклад, лікаря пускають до самостійної практики після 10 років навчання. Але гормональна система розрахована на зовсім інший вік, тому сексуальне життя починається в 16-18 років. Природу не обманеш.
В принципі, більшість людей не може не займатись сексом. І мало хто може каналізувати нереалізовану сексуальність у щось конструктивне. Тому всі спроби якось обмежити цю природню потребу до добра не доводять, бо починаються певні переверсії. І не треба про монахів. Хоча монастирські стіни і зберігають багато таємниць, але розпуста серед монахів не є таємницею.
Що ж, це був невеличкий ліричний відступ, тож повернемося до 16-річних діточок. Ще на початку 20 століття 16 років це початок дорослого життя. Більшість людей вже отримала початкові трудові навички і може сміливо заводити сім'ю. Технології того часу ще не вимагають довгого і дорогого навчання. Висока народжуваність, викликана відсутністю контрацепції, компенсується високою дитячою смертністю, основні затрати на дітей тоді - прогодувати та одягти, а також високою потребою у некваліфікованих робітниках. В таких умовах церковне вчення про гріховність дошлюбного сексу має суспільну підтримку, бо обгрунтоване життям, де дошлюбна буде п'ятим колесом - сама мати не виховає, а дід з бабою вже у віці. Але на даний момент, дошлюбний вік починається десь з 25 років. Раніше тупо не встигають отримати спеціальність і заробити на сім'ю. Але гормони роблять свою справу. Тому ця церковна концепція просто не працює.
В залежності від церковної традиції, використання контрацепції теж може бути гріховним. В Східній Церкві використання неабортивної контрацепції не забороняється. Окремі клірики, звісно, кричать, що харам, але заборони нема. Тоді як найчисельніша Католицька Церква використання контрацепції забороняє¹. Що, звісно, не працює. Одночасно Церква бореться з абортами. Так, аборт - це дуже погано. Але заборона його, в сучасних умовах, це те ж саме, що засцяти пожежу. І, якщо не хочеться абортів, то потрібно впроваджувати свідомий секс.
Трошки пройдуся і по шлюбними відносинам. Варто зауважити, що раніше шлюбне питання вирішували не дівчина чи хлопець. Зрозуміло, що за таких умов гречка була дуже поширеною. Та й радість, що подруг нарешті склеїв ласти, святості не додає. Тепер, зі зміною виробничих відносин, такий варіант не працює.
Що залишається робити? Або тягнути суспільство у той стан, де існуюча концепція буде хоч якось триматись купи. Правда, вже без медицини, айфончиків, шикарних тачок і інших ніштяків, ну що ж, за все потрібно платити. І висока дитяча смертність повернеться, не забувайте².
Або, на всі ці виклики Церква могла б адекватно зреагувати: привчити до свідомого сексу, лібералізувати шлюбні відносини. Так, за поточною концепцією, секс дозволено тільки у вінчаному шлюбі. Але тоді у шлюб будуть вступати, в осоновному, заради сексу чи фінансових міркувань. Можливість розлучитися і контрацепція привели до того, пара отримує розрядку і може уважніше придивитись одне до одного. Розійшлися, то й розійшлися. Вже напрацьовані робочі механізми, що зменшують негативні наслідки розлучення. А до вінчання допускати вже після певного терміну, прожитому у цивільному шлюбі. Я зустрічав порівняння еквівалентності шлюбу і монашества. От нехай цивільний шлюб буде аналогом послушництва.
Так само і з евтаназією. Раніше люди помирали більш-менш швидко. Але сучасна медицина здатна довго підтримувати приречену вже людину, спричиняючи страшні муки. Як евтаназія - гріх, то, напевне, варто вкластися в те, що не подовжуватиме біологічне існування, а зменшить муки. Ті ж коноплі допомагають при купі хвороб, але лобіювати їх узаконення не хочеться, бо наркомафія і нафтове лоббі зроблять бо-бо. Лобіювати заборону абортів, якось, безпечніше.
В принципі можна не вирішувати підняті питання і далі жалітися на поганий світ. Без вірних все рівно Церква не залишиться. Але кількість вірних значно поменшає: тут і Іслам, де ці питання вирішено більш ліберально, чи протестантські Церкви. Так, апостольської переємності у більшості нема, зате свободи більше. Та й наука все більше ставить питань перед думаючими людьми. Невже тому, хто створив 2 трильони галактик!, які ми можемо спостерігати нашими примітивними інструментами, є діло до того, як якийсь імярєк вирішує свої сексуальні проблеми? Ви серйозно?
Чи може варто розглядати заповіді не скільки як закон, скільки як рекомендацію, своєрідні вимоги без яких не підкорити Еверест? Бо в якості рекомендації ці заповіді, якраз, дуже гарні.
¹ — але тут теж є послаблення, бо дуже хочеться. Так, як католицьку монахиню згвалтують, то вона може вжити "пігулку першого ранку", що відноситься вже до абортивних препаратів.
² — раніше, поки не було контрацепції та нормальної медицини, дитяча смертність була природньою. Але свідоме скочування у менш технологічну еру буде вже гріхом тих, хто туди затовкав, бо викличе величезну кількість смертей.
Взагалі, дивна позиція: християнство - та релігія, деякі приписи якої або сумнівні, або неможливо втілити на практиці ан масс: не вбий, не судись, не гнівайся, не чини перелюбу. Тому, на майже всі ці приписи Церква забила. З "не вбий" зробила виключення - самозахист та військова служба, бо жити таки хочеться (хоча сказано "не вбий", а не "не вбий хорошого, а з поганим то вже як вийде"); Церкви судяться між собою у цивільному суді; з "не гнівайся" теж негарно вийшло, бо є чимало публічних проявів гніву саме від кліру.
Але для сексу таких виключень зроблено не було. Розлучатись не можна. Перелюбу теж. Причому, перелюб починається з подивитися з жадобою. Хоча, за "зажадати" відповідає гормональна система, що не залежить від свідомості. Саме вона миттю формує "ти диви яка пішла" і цікаві картинки в голові, а вже потім підключається свідомість і ти вирішуєш, чи йти фліртувати, чи ну його нафіг. Викид гормонів залежить не тільки від віку, але і від географії, наприклад чим жаркіше, ти інтенсивніше працює гормональна система.
Взагалі тут наклалося кілька факторів: і походження перших християн, і клімат, напевне, мали місце і перверсії засновників. Але до 20-го століття концепція сексу тільки у шлюбі, хоча й текла, але якось трималася купи за рахунок ранніх шлюбів - як тільки починається сексуальне бажання так швиденько і заміж. І дівчина, що не вискочила заміж у 18 років, була вже старою дівою. А потім часті та ранні роди, важка робота і після 20 виглядали як нинішні сильно за 40. Але прийшло 20-те століття, а з ним прийшли технології. Останні потребують кваліфікованих робітників, а отже довгого і дорогого навчання. І стара діва початку 20-го століття, на його кінець ще дитина, якій ще вчитись 5-10 років. Наприклад, лікаря пускають до самостійної практики після 10 років навчання. Але гормональна система розрахована на зовсім інший вік, тому сексуальне життя починається в 16-18 років. Природу не обманеш.
В принципі, більшість людей не може не займатись сексом. І мало хто може каналізувати нереалізовану сексуальність у щось конструктивне. Тому всі спроби якось обмежити цю природню потребу до добра не доводять, бо починаються певні переверсії. І не треба про монахів. Хоча монастирські стіни і зберігають багато таємниць, але розпуста серед монахів не є таємницею.
Що ж, це був невеличкий ліричний відступ, тож повернемося до 16-річних діточок. Ще на початку 20 століття 16 років це початок дорослого життя. Більшість людей вже отримала початкові трудові навички і може сміливо заводити сім'ю. Технології того часу ще не вимагають довгого і дорогого навчання. Висока народжуваність, викликана відсутністю контрацепції, компенсується високою дитячою смертністю, основні затрати на дітей тоді - прогодувати та одягти, а також високою потребою у некваліфікованих робітниках. В таких умовах церковне вчення про гріховність дошлюбного сексу має суспільну підтримку, бо обгрунтоване життям, де дошлюбна буде п'ятим колесом - сама мати не виховає, а дід з бабою вже у віці. Але на даний момент, дошлюбний вік починається десь з 25 років. Раніше тупо не встигають отримати спеціальність і заробити на сім'ю. Але гормони роблять свою справу. Тому ця церковна концепція просто не працює.
В залежності від церковної традиції, використання контрацепції теж може бути гріховним. В Східній Церкві використання неабортивної контрацепції не забороняється. Окремі клірики, звісно, кричать, що харам, але заборони нема. Тоді як найчисельніша Католицька Церква використання контрацепції забороняє¹. Що, звісно, не працює. Одночасно Церква бореться з абортами. Так, аборт - це дуже погано. Але заборона його, в сучасних умовах, це те ж саме, що засцяти пожежу. І, якщо не хочеться абортів, то потрібно впроваджувати свідомий секс.
Трошки пройдуся і по шлюбними відносинам. Варто зауважити, що раніше шлюбне питання вирішували не дівчина чи хлопець. Зрозуміло, що за таких умов гречка була дуже поширеною. Та й радість, що подруг нарешті склеїв ласти, святості не додає. Тепер, зі зміною виробничих відносин, такий варіант не працює.
Що залишається робити? Або тягнути суспільство у той стан, де існуюча концепція буде хоч якось триматись купи. Правда, вже без медицини, айфончиків, шикарних тачок і інших ніштяків, ну що ж, за все потрібно платити. І висока дитяча смертність повернеться, не забувайте².
Або, на всі ці виклики Церква могла б адекватно зреагувати: привчити до свідомого сексу, лібералізувати шлюбні відносини. Так, за поточною концепцією, секс дозволено тільки у вінчаному шлюбі. Але тоді у шлюб будуть вступати, в осоновному, заради сексу чи фінансових міркувань. Можливість розлучитися і контрацепція привели до того, пара отримує розрядку і може уважніше придивитись одне до одного. Розійшлися, то й розійшлися. Вже напрацьовані робочі механізми, що зменшують негативні наслідки розлучення. А до вінчання допускати вже після певного терміну, прожитому у цивільному шлюбі. Я зустрічав порівняння еквівалентності шлюбу і монашества. От нехай цивільний шлюб буде аналогом послушництва.
Так само і з евтаназією. Раніше люди помирали більш-менш швидко. Але сучасна медицина здатна довго підтримувати приречену вже людину, спричиняючи страшні муки. Як евтаназія - гріх, то, напевне, варто вкластися в те, що не подовжуватиме біологічне існування, а зменшить муки. Ті ж коноплі допомагають при купі хвороб, але лобіювати їх узаконення не хочеться, бо наркомафія і нафтове лоббі зроблять бо-бо. Лобіювати заборону абортів, якось, безпечніше.
В принципі можна не вирішувати підняті питання і далі жалітися на поганий світ. Без вірних все рівно Церква не залишиться. Але кількість вірних значно поменшає: тут і Іслам, де ці питання вирішено більш ліберально, чи протестантські Церкви. Так, апостольської переємності у більшості нема, зате свободи більше. Та й наука все більше ставить питань перед думаючими людьми. Невже тому, хто створив 2 трильони галактик!, які ми можемо спостерігати нашими примітивними інструментами, є діло до того, як якийсь імярєк вирішує свої сексуальні проблеми? Ви серйозно?
Чи може варто розглядати заповіді не скільки як закон, скільки як рекомендацію, своєрідні вимоги без яких не підкорити Еверест? Бо в якості рекомендації ці заповіді, якраз, дуже гарні.
¹ — але тут теж є послаблення, бо дуже хочеться. Так, як католицьку монахиню згвалтують, то вона може вжити "пігулку першого ранку", що відноситься вже до абортивних препаратів.
² — раніше, поки не було контрацепції та нормальної медицини, дитяча смертність була природньою. Але свідоме скочування у менш технологічну еру буде вже гріхом тих, хто туди затовкав, бо викличе величезну кількість смертей.
