Булінг

[balu]

На мою думку, в цій ситуації найбільше винні батьки жертви. Спочатку потрібно було відправити свою дитину до психолога, щоб зняв блок на спротив. А вже потім у мордобийну секцію. Так би обійшлося просто бійкою. Один раз. Потім, знаючи про ризик спротиву, до хлопця ніхто б не приставав.
І жоден з хом'яків у коментах цього не розуміє.

Comments

[balu]

Справа, на мою думку не в бабах¹. А у послідовному і кропіткому виведені зручних для рабовласницької імперії людей. Звідси і фактична заборона на самозахист.
По крайній мірі жінки там далеко не на першому місці.

---

¹ - Терпіти не можу цього слова. То у москалів баби. А у нас - жінки, які народжують не юнітів, а людей.

[euthanasepam]

Справа саме у бабах. Протягом XX століття у революціях, війнах та репресіях було вибито великий відсоток чоловічого населення, через що у вихованні дітей чоловіки фактично суттєвої участі не брали (у статистично значимих величинах). Це давно відома річ.

А ось типовий приклад бабської моралі в дії: hozar.dreamwidth.org/552742.html.

[balu]

>вибито великий відсоток чоловічого населення<
Такий відсоток нищився протягом усієї історії. У мусульман, взагалі, гареми узаконені з цієї причини. І якось вижили і розмножилися. Зауваж, скандинавів, американців та купу інших західних народів різанини 20-го століття майже не зачепили, а феміністки і мусульмани роблять з ними що хочуть. І явно пробуксовують у Східній Європі про яку можна казати "криваві землі".
На мою думку, тут більше вплинуло, що природній відбір перестав працювати. За часів Київської Русі чи палеоліту взагалі б не зрозуміли, у чому проблема. Не витримав боротьби, туди й дорога. А зараз виростити дорого, одна-дві дорогоцінних дитинки, батькам здається, що спротив може бути занадто дорогим та й досвіду ще треба набратися.

[balu]

>А ось типовий приклад бабської моралі в дії<
У тебе там логіка кульгає. Існує маса роботи для жінок в армії. Від тилової, до снайперів чи медиків. Та ж Тайра з її янголами чого коштує. Одне це зводить нанівець "жінкам в армії не місце". Попри те, що багато жінок йдуть туди заради нескладної роботи чи сексу.
Можливо на мої погляди вплинуло те, що мені везло на жінок інженерів чи лікарів, які були дійсно на своєму місці і чий інтелект чи професіоналізм вищий за мій.

[euthanasepam]

До чого тут логіка? Я там був і пишу про те, що є. При цьому я дуже згладив усі гострі кути. Бо якби я написав уже геть точно, як є, то вони б дуже образились. Натомість мене на рівному місці ображали, еге, а скільки я ще таких образ наслухався… Абсолютно ж не думають головами, що говорять або пишуть без поняття про ці речі. В армії та на війні трохи інша логіка, ніж уявляють собі далекі від цього люди, надивившись кіна й начитавшись книжок. І це не лише моя особиста думка.

В тилу на цивільній роботі нехай працюють.

[balu]

>До чого тут логіка?<
До того, що достатньо навести лише 1 приклад який робе невірною певну тезу. Було наведено 2 приклада: медичок (і серед них, Тайри) та снайперш. Воно працює? Працює.
було б коректніше "жінкам не місце на нулі". Але це вже зовсім інше формулювання, чи не так?

[euthanasepam]

Ні, це не працює. Це приклад не про армію. Це наївні уявлення про те, як воно може бути. :) Тайра і ще якісь три з половиною снайперші — це не армія, а те, що називають словом «парамілітарі». Участь таких людей у війні добровільна, вони не дають присягу, не звітують перед начальством, не відповідають за підлеглих. Якщо парамілітарні люди щось накоять, то їх навіть покарати не можна за військовим статутом. Якщо пояснювати за аналогією, то це сторонні люди, що заблукали в серверну і наче допомагають адмінам щось робити. З тої допомоги може бути користь, а може бути шкода. Але якщо буле шкода — товктимуть адміна, а не їх.

В нас десятки тисяч народу служить у справжній армії, у ЗСУ. Про їхню службу та працю суспільство дуже мало що знає, бо армія це закрита силова структура, навіть офіційній пресі нема простого ходу на територію військових частин чи інших об’єктів — лише з відповідною санкцією, лише в супроводі офіцерів частини та МО, лише куди поведуть. А парамілітарні підрозділи — це ж не армія, а малочисельні групи цивільних, з точки зору військової, адміністративної та кримінальної відповідальності, людей, що де-не-де інколи допомагають. І лише тоді, коли армійці дозволяють це робити, бо не завжди це можна, адже за законом парамілітарі є цивільними особами.

Крім того, я ж там назвав усі основні «соціальні» проблеми. Баби в армії практично всі, крім старих клімактеричок, постійно займаються сексуальними провокацями — це там, де чоловічі колективи, де чоловіки місяцями не бачать своїх жінок. Постійно якісь ЧП трапляються. Інколи люди кінчають життя самогубством через бабів. Про це цивільна громада знає лише суто теоретично, лише здогадується, що так може бути. Коли трапляються такі інциденти, їх не розголошують.

Щоб розуміти в чому різниця між військовослужбовцем та цивільною людиною, слід найперше вивчити військові статути, зокрема внутрішньої служби та дисциплінарний. Військові статути мають силу державного закону, за їхнє порушення суворо карають. З моменту прийняття присяги та зарахування на військову службу людина втрачає більшість особистих громадянських свобод, властивих цивільному життю, та починає виконувати низку малозрозумілих для сторонніх людей обов’язків, причому не виконувати свої службові обов’язки військовослужбовець не має права.

Крім того, армійська субординація передбачає дуже різний рівень знання та компетенції військовослужбовця в залежності від його звання та посади. Що знають офіцери, про те солдатам і сержантам ніколи не розповідають. Нижні чини не вивчають військову тактику, не вчаться керувати військовими підрозділами, планувати бойові дії тощо, і взагалі дуже багато чого не знають. Проте простий солдат знає про армійське життя незрівнянно більше цивільної людини.

А тут абсолютно цивільні люди починають розповідати, як добре брати жінок до армії, бо Ізраїль бере. Бере, бо людей не має. А проблеми там такі самі. Нормативи жінкам роблять послаблені, бо жінки елементарно неспроможні робити все нарівні з чоловіками. Про моральну сторону я навіть говорити не хочу…

З давніх давен відомо, що бабам нема чого робити у війську — хіба що маркітантками чи, перепрошую, проститутками.

[balu]

Ok, прийму до уваги.

[euthanasepam]

Для довідки я зібрав тут кілька лінків.

Хоч це суто військові закони, проте я би радив їх уважно прочитати бодай один раз усім громадянам, так само як Конституцію та інші важливі закони нашого життя. Допоможе хоч трохи зрозуміти формальний бік військової служби, хоча цього замало. Основне, що треба всім знати про військові статути — обов’язковість їхнього виконання та карність невиконання чи порушення. Саме це відрізняє армію від простого зібрання людей, а не зброя.


uk.wikipedia.org/wiki/Військові_статути_Збройних_Сил_України


Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України

uk.wikipedia.org/wiki/Статут_внутрішньої_служби

zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14


Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України

uk.wikipedia.org/wiki/Дисциплінарний_статут

zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14


Стройовий статут і Статут гарнізонної та вартової служб читати не пропоную, хоча знання другого може комусь колись врятувати життя. Так само не пропоную бойові статути, бо це рівень спеціального професійного знання офіцерів, а не загальноосвітній.
 

[balu]

дякую, почитаю