Отже, що маємо? Землеробський прошарок на межі різних культур. Землеробство не вимагає великої інтелектуальної складової, але критично залежить від старанності та терплячки. Тому все направлено на обробку землі та утримання скотини, а все, що від цього відволікає — засуджується.
Чоловік потрібен, щоб тягати плуг та волів, а не для гранок зі зброєю. Бо такі гранки — великий ризик втрати орача і можуть спровокувати візит озброєних чуваків. Доречі, залізо краще перетопити на плуг, навіть якщо це меч. Наука теж не потрібна, бо нічого думати, орати треба, як діди-прадіди заповіли та навчили. Вони так вижили й ми якось проживемо, головне щоб у коморі припасів вистачило та щоб був орач. Чуваків зі зброєю можна перетерпіти, зустріти їх хлібом-сіллю, поводитися, щоб їм сподобалося, головне, комора та орач. Меню, хай обмежене, та все інше без витребеньок, але те й не нужне, бо заберуть. Головне, шо так виживемо. От у трипільців були витребеньки та де ті трипільці? У римлян були, та де ті римляни? А ми живемо, нам і без витребеньок ok.А як же наші славні воїни з давніх-давен? Скіфи та сармати, булгари, гуни та готи, які тут швендяли? Всякі там князі? Це все представники інших народів, тут був їхній кордон. І вони з землеробства не жили. Князі то скандинави, що добрались аж сюди. А наше всьо то Черняхівська та Зарубинецька культури, всякі там анти зі сколотами. Перші дві войовничими не були, а озброєння та тактика антів не передбачала серйозних бойових дій. Так, торговця у лісі пошмонати. Військова складова почала формуватися з розвитку Києва та з вікінгів. Саме тоді бажаючі отримали можливість повоювати. Але це не було притаманне автохтонному землеробному населенню. Старовинна пісня “Пливе човен” чудово демонструє відношення до військової служби, як до біди. І, як показує сьогодення, відношення не змінилося. “Діточок” відмазують усіма правдами та неправдами.
А от козаки… На сьогодні достеменно невідомо звідки вони взялися. Одна з теорій, утікацька, каже, що там зібралися ті, хто не знайшов себе у тому суспільстві, зауважте, сільському. Січ була фронтиром того часу. Та й саме козацтво, відносно кількості населення, не було чисельним та чимось монолітним: були різні осередки козацтва, часом не зовсім дружніх між собою. Та й, попри міф, надійним заслоном для населення вони не були. Наприклад, Роксолану забрали з глибокого тилу, Західної України у період розквіту козацтва. І це був звичайний набіг. А Хмельницькому довелося вступати у фатальний союз з Москвою, бо Польща була сильніша.
Взагалі, цікавий момент: українці воюють непогано, але за кого скажуть.
Ладно, а звідки взялися наші генії у науці, великі культурні досягнення і, взагалі, два паралельні всесвіти. Про це далі.
no subject
Date: 2020-03-19 12:20 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-19 12:34 pm (UTC)no subject
Date: 2020-03-19 01:38 pm (UTC)Сенсу відповідати - нема.
no subject
Date: 2020-03-20 06:49 am (UTC)no subject
Date: 2020-03-20 07:20 am (UTC)Нема сенсу сперечатись.