Когнітивне

IKEA-ефект виникає у тих, хто переоцінює важливість речей у які вклався своєю працею. Дуже поширений в IT і має назву священних воєн (holy wars). Особливо жаркі холівари виникають щодо мов програмування, текстових редакторів та операційних систем. Але і поза IT зустрічається дуже часто. Наприклад, жигуль, якому 50 років не викидається бо "мій батько під ним лежав і я буду бо це не машина, це ласточка".

"Не створи собі кумира" теж про це.

UPD: приклад з жигулями не найкращий. Бо згадування батька вносить спогад, як вам було класно разом, пам'ять про близьку людину, etc. А от "я люблю жигулі, бо я мотор сам перебрав" буде точніше.