balu | Як гноми помилилися

Є чудовий цикл книг "Хроніки Нарнії", напевне, вершина творчості Клайва Льюїса. Я називаю його захоплюючим християнством. У світі Нарнії є свій Ісус — лев Аслан, який приносить себе в жертву, щоб спасти хлопчика, який мав померти в результаті свого гріха. І воскресає. В кінці циклу, в книзі "Остання битва", на Нарнію очікує свій Апокаліпсис і вона гине, щоб переродитися. І ось перероджений світ і ті, хто пройшов через Апокаліпсис, серед них група гномів. Більшість з них настільки підозрілі створіння, що навіть своє визволення з неволі сприйняли як спробу панувати над ними.
«Нас кругом пальця не обкрутиш... Ми самі по собі. Ніяких Асланів, королів та дурних історій про інші світи. Гноми для гномів!» — сказали вони і повернулися проти тих, хто їх врятував.
Ці гноми пережили Апокаліпсис, але свідомо відмовились бачити щось, крім того, що вони вирішили бачити. Вони не бачили переродженого світу і його краси. Багаті та щедрі дари, які вони тут отримали, вони сприйняли за обман та гидоту, та ще й влаштували між собою бійку за це.

Темниця була всередині них, і вони не могли з неї вийти, через страх, що їх обмануть. Вони віддали перевагу не вірі, а лукавству; маючи благословення, обрали прокляття.
Гноми були змальовані з людей. Я й сам часто бачу таких "гномів" серед людей. Так з маленької іскорки, пекло розгорається всередині. А іскорка з'являється тоді, коли людина, подібно Люциферу, починає дивитися не на Бога, а на себе. Не стає причасною Слави Божої, а зводить себе думками про те, яка вона бідна та нещасна.
Царство Боже всередині вас ©Лк 17:20-21. Але і пекло теж там. Що вибереш?