Луки 8 читання, або операція “Легіон”

В попередньому дописі я згадав про одного "апостола", не з Дванадцяти і не з 70-ти. Євангеліє від Луки 8:26-39 розповідає про людину у якої, хтось забрав мир і радість, перетворив життя на пекло і, як сказано в Євангелії від Марка, гл.5, "товк ним", щоб вбити. Сьогодні ми скажемо, що це бридкий і небезпечний бомж. Зараз таких людей тримають в психіатричних лікарнях. Але, напевно, саме важливе — це те, що Ісус пливе через бурю — заради однієї цієї людини. Так, наш Бог — такий 😊!
На момент прибуття Ісуса ця людина була відкинута усіма — суспільством, рідними, навіть сама себе вона не контролювала — це робили біси. Що відбувається далі? Біси миттєво розпізнають Ісуса і вклоняються йому. Що таке біс? Це є духовна сутність, котра колись обрала зло. Духовна сутність сама-по-собі не може нічого творити в нашому матеріальному світі. Щоб творити зло, вони мають діяти через тіло. Тому біси просяться перейти у свиней, теж нечисту, для іудеїв, тварину. Я дуже люблю почуття гумору Ісуса: хочете у свиней? Ну щож, отримайте-розпишіться. Але стадо свиней не витримало те, що витримувала одна людина і доправило бісів туди, де їм місце — в пропасть.
В цьому суть любові Бога: Він не полишає тебе самого з твоїми проблемами.
А що далі? Тоді теж були захисники тварин: люди, які були у цьому селі, більше любили свиней 🤷‍♂. Бачачи, що біснуватий зцілений, вони просять Ісуса не заважати їхньому бізнесу. Не потрібно ні чудес, ні зцілень. Це перше місце, де Ісусу сказали, що Він не потрібен. Що робить Ісус? Він не критикує, не ображається, а просто йде геть.
Так само і в нашому житті: коли ти просиш Бога прийти, Він приходить. Коли гониш — йде геть, але тепер ти маєш справлятись зі своїми проблемами сам.
Але чому Ісус приходить звільняти біснуватого чи до нас? Бо любить нас. Бо є гріх, є різноманітне зло, що мучить нас: страхи, розчарування, алкоголь, наркота і т.і. І це зло поневолює. Щоб знищити, мучити, вбити та загубити для Царства Божого. І ми самі не можемо дати цьому ради. Це погана новина. Але є й добра: приходить Той, хто стає на наш захист, хто сильніший над усю сатанинську рать, перед яким схиляється всяке коліно.
"Ми створені для добрих діл" (Еф.2:10). І ось Ісус посилає відкинутого на апостольську місію. До тих, хто відкинув спочатку біснуватого, а потім Ісуса, — щоб знали, як жити під владою бісів і хто звільнив.
Хоч Новий Завіт не описує подальшу історію цієї проповіді, у церковній традиції саме з нею пов’язують зародження християнства в цьому краю. Той, хто був ніким, але зустрівся з Ісусом, стає апостолом, в перекладі з грецької, посланцем.
А до кого послані ми, хто теж зустріли Ісуса?