Шевченківське

[balu]

Вся FB-стрічка у Шевченкові. Якщо чесно, він у мене асоціюється виключно з угнєтьонкою, якою нас кормили на укрліт. Очолює її. Не дивно, що після такого мало хто асоціює себе з Україною. А є ж купа годної, позитивної літератури. Але ні, все жеремо злидні, страждання і смерть.

Comments

[euthanasepam]

Бо читати Донцова було суворо заборонено. Я й про людину таку взнав ген після Совдепії.

Шевченко ж був у програмі тому, що викинути його було просто неможливо: він був героєм українців ще за свого життя. У кожній хаті висіли ікони і портрет Шевченка.

[balu]

30 років з того часу пройшло. А правильна література писалась і за совєтів, і після. Могли б включити. Але для цього потрібно розігнати сучасну школу.

[euthanasepam]

Я би теж за це. Ідеалом освіти вважаю стару німецьку систему XVIII—XIX століть.

[balu]

+

[euthanasepam]

Прочитую з книжки:

Поэтому для фаланги реформаторов прогрессивного толка дом стал линией фронта в войне, нацеленной на превращение людей в послушные части социального организма. Для достижения этой цели детей стали как можно раньше отлучать от дома. Буквально за одну ночь появился целый архипелаг учреждений, комиссий и бюро, которые были призваны заменить собою «противоестественное и препятствующее эволюции» влияние семьи. Дом перестал быть островом, отдельным и независимым от остальной части общества. Джон Дьюи помогал создавать детские сады в Америке именно затем, чтобы придать «яблокам нужную форму, прежде чем они упадут с дерева». В то же время на другом полюсе образовательного процесса стояли такие реформаторы, как Вильсон, который кратко и очень емко сформулировал позицию Прогрессивной партии, обратившись к аудитории как президент Принстонского университета со следующими словами: «Наша задача состоит не просто в том, чтобы помочь студентам приспособиться к жизни в мире, [но] чтобы сделать их настолько отличными от их родителей, насколько это возможно»[136].

[balu]

Варто буде почитати