Дивися уважно, населення України
Mar. 22nd, 2021 10:25 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
baluЦе — Росія описана самими росіянами. Довге чтиво, для когось — моторошне, а для них — буденне. Тут видно, що відбувається по втраті ідентичності. Нганасани дуже швидко, за 40 років, втратили свою ідентичність. І тепер їх становище жалюгідне, а майбутнє коротке й трагічне.
Насправді ми недалеко пішли від нганасанів. Те, на чому трималася українська ідентичність, село з його тисячолітнім укладом — щезає. Залишається інерція, бюрократія і свідомість носіїв мови.
Яким би не було приєднання України до Росії, Москва не резинова і це прийде сюди. Думайте.
no subject
Date: 2021-03-22 09:46 am (UTC)no subject
Date: 2021-03-22 10:02 am (UTC)У нас сильний суспільний запит на Росію. Ось я й показую, чим це буде для України.
no subject
Date: 2021-03-22 10:04 am (UTC)Я б дивився на країни Балтії. У Естонії, Литви, Латвії вийшло.
no subject
Date: 2021-03-22 10:31 am (UTC)країни балтії - на що (з Вашої точки зору) опираються?
no subject
Date: 2021-03-24 08:44 am (UTC)Росія неоднорідна. Конкретні нганасани опирались на тисячолітній побут. Як тільки вибили з них можливість ним займатись, так вони і щезли за пару поколінь. Україна опиралась на село. Тепер вже ні, тому відбуваються схожі процеси. У нас шансів сильно більше але, якщо тут буде Московія, то шансів вже не буде.
Вони більш свідомими виявилися.
no subject
Date: 2021-03-24 09:04 am (UTC)Два роки тому писав, а люди в коментах не розуміли.
https://euthanasepam.livejournal.com/104756.html
https://euthanasepam.dreamwidth.org/96563.html
no subject
Date: 2021-03-24 09:39 am (UTC)саме тому росіяни "окупували" міста, проте залишили села. Україна не опиралася на село, бо я звідсіля бачу, що села РОЗРІЗНЕНІ настільки, що говірки різнилися від села до села, незважаючи на сусідство.
комуняцькі наративи, що село - то є опора державності, не позбавлені сенсу. так є, але державності, очолюваної комуняками.
аби Україна опиралася на село, то в Україні б розвивалось промислове бджільництво, а не випускником інституту бджільництва ім. П.Прокоповича - Альгідрасом Амшеюсом у Литві; то не у 2014-2019 розвивався б КРАЗ у напрямку оборони, а з 1992 і у напрямку с/г виробництва; і подібного можна наводити з різних напрямів від науково-пошукового та техніко-технічного до сорто- та породо- реєстації, патентування технологій. І це все не у селах розвивається, і для цього потрібна і добувна галузь, і машинобудування, і айті-сфера, і логістика ... І це, завважте, я тільки про "виробництво с/г продукції", а ще переробка та вигідний продаж, захист виробника і національних інтересів (якщо вони опираються на село).
То не опора, коли левову частку с/г продукції у державі створюють приватні особи, більшість із яких таким чином виживають і тому держава навіть не слідкує за ними з метою отримання податків.
а захист інтересів ЗАВЖДИ опирається на обороноздатність - це і союзники, і розробка та виробництво вітчизняної зброї, і надійні партнери-постачальники, і навченість "села" оборонятись, і наявність сил самооборони та засобів саме у селі, і плани захисту не тільки міст та промислових об'єктів, а й сел. Кожного.
no subject
Date: 2021-03-24 08:02 pm (UTC)Раніше саме в селі зберігалася ментальність. А говірки дуже мало відрізнялися, я по селам колись добряче покатався, великої різниці не помітив
no subject
Date: 2021-03-24 08:21 pm (UTC)То яка в біса ментальність "зберігалася" на селі?
Я не знаю по яким селам Ви подорожували, але у нас , в українських, наголошую, селах - говірки різняться, бо ота пресловута кріпаччина, коли нікуди переїхати, бо хату не купиш, фахівців колгосп не "випише", аби побудувати, а якщо і сам умієш - то матеріалів ніде "виписати"-закупити. все це "красіво" виглядає у худ.фільмі, коли "районне начальство" навіть заміж голову колгоспу "не відпускає", а наяву - то були справжні проблеми, через котрі "формувалася ментальність".
Отак-ото воно "виглядає ізнутрі".
Туризм - не іміграція і не ПМП (постійне місце проживання).
no subject
Date: 2021-03-25 06:58 am (UTC)Скоріше руки не дійшли викорінити. Трохи не встигли, а потім і село того.
Полтавщина, Харківщина, Кіровоградщина, трохи Дніпропетровської області. Помітної різниці не помітив. На Західній таки да, доводилося докладати зусиль, щоб зрозуміти.
Я в ПГТ живу, якщо що. Тільки на роботу у місто мотаюся.
Полтавщина, Харківщина, трохи Дніпропетровської області. По роботі
no subject
Date: 2021-03-24 08:07 pm (UTC)Ну як приречена? Ментальність визначається засобами господарювання, виробництва. А ці засоби суттєво не змінювалися сотні, а то й тисячі років. То й ментальність теж була ± така.
no subject
Date: 2021-03-24 08:32 pm (UTC)Тому і беззахисною виявилася УНР перед навалою рісіферівців - поодинокі (у перерахунку на загальну чисельність населення) герої та визначні воїни були, а масову ментальність захищатись - було втрачено (що, власне, і сьогодні можна теж спостерігати).
no subject
Date: 2021-03-25 07:10 am (UTC)no subject
Date: 2021-03-25 07:14 am (UTC)Як на мене, масова ментальність — це ментальність беззахисного гречкосія. І вона була така іспрєжди віка. Бо ландшафт такий. Саме тому герої та визначні воїни були завжди, але занадто далекі вони були від народу.
no subject
Date: 2021-03-25 11:13 am (UTC)Це міф. Цей міф насаджують кацапи.
Для розуміння ж суті речей досить поміркувати про бодай одне питання: ті, хто після окупації УНР москалями і до Голодомору п’ять тисяч повстань влаштували по Україні — це гречкосії чи хто? П’ять тисяч повстань!
Нагадаю, що беззахисною перед ворогами Україну зробила соціалістична інтеліґенція — всі оті винниченки та грушевські, чиїми іменами незаслужено тепер називають наші вулиці. Це вони, соціалістичні інтеліґенти, роззброїли і розпустили українське військо, чим фактично прирекли народ на все те, що було далі.
А є ще чимало таких питань. Наприклад: чому перед колективізацією окупанти влаштували масову конфіскацію зброї? Чого боялися? Чому не вірили, що українські селяни підуть у колгоспи?
У реальній (а не забреханій москалями) історії українські «гречкосії» так добре воювали, що були (разом із найманими іноземцями) основою найбоєздатніших формувань у часи московської імперії, зокрема саме з українців набирали основу корабельних команд на флот.
Навіть тепер, після тривалого вишколу москалів совєцькою армією і спроб виховати з них войовничу націю, можна зазвичай упевнено сказати: пересічний тупий український солдат-«гречкосій» вартує кількох здібних москалів.
Отакі-то «гречкосії».
> Бо ландшафт такий.
Який «такий»? Що не так із ландшафтом?
no subject
Date: 2021-03-25 11:48 am (UTC)Воюють гарно. І працюють теж. Як пошлють. А потім голосують за Зеленського.
Так вишкіл був і у військові попадали ті, хто більш буйний. І, що важливо, вони не суміщали землеробство і військову справу. Звиняй, в одночасне суміщення землеробства і махання шаблюкою я не вірю.
Хай там як, а всю писану історію село було кормовою базою, хоча і постачало вояків.
no subject
Date: 2021-03-25 12:29 pm (UTC)Я колись писав апологію зєлєбобікам: у тій системі знань і понять, яку їм прищеплює телевізор та інша медійна сволота, вони голосували правильно. Я розумію, що це тяжко зрозуміти. Але мусимо, бо треба. Люди, що голосували за Шмарклю, цілком щиро ненавиділи Порошенка. І ненависть ця мала цілком конкретний предмет: «договорняки з Москвою», «нажива на крові», «Ліцєцька хвабрика», «апшори» й таке інше.
Чому так вийшло? Бо Порошенко, перепрошую на слові, некомпетентний (у деяких галузях) і пихатий довбойоб. Йому мудріші люде мало не щодня казали від самого початку, що потрібна інформаційна політика та інформаційна боротьба. Що ж зробив Порошенко? Він подарував країні сраний мінстець. І за ті кілька років, що минули між виборами 2014-го та 2019-го років, Пороха не просто дискредитували, а медійно знищили в нуль. Я певен, що для Порошенка велика українська політика закінчилась назавжди, бо цей фарш назад не прокрутиш, цю ірраціональну ненависть більшості українського народу не можна виправити. Ця ненависть — тої ж природи, що ненависть зґвалтованої жінки до ґвалтівника. Нема сенсу тепер балакати про те, що український народ одурили вороги, бо Порох міг цьому активно протидіяти — але не протидіяв. Ба гірше: як я багато разів пересвідчився вже після виборів, жодних висновків Порошенко не зробив і нічого не зрозумів. А коли так, то туди йому й дорога.
Так от, вертаючися до суті. У тій системі знань, понять, смислів, яку зєлєбобікам запхали в голови з телевізора, скориставшись їхньою наївністю та недосвідченістю у царині гібридної війни, пересічні все зробили правильно: не допустили сидіння у владі заклятого ворога. Люди, що голосували проти Пороха, щиро вірять у те, що він ворог України. Вони вчинили саме так, як веліло їм сумління патріота. Ще треба щось тут пояснювати? Я вважаю, що ні.
Можна, звісно, сказати: людина, що дивиться телевізор, сама собі винна у тому, що робиться ідіотом. Але це непродуктивно. Люди знають, що всі дивляться телевізор. Нині телевізор — це норма. Отже, якщо ти не маєш телевізора, то щось негаразд із тобою, а не з ними. Це є об’єктивна реальність сьогодення. Якби Порох був мудрішим і слухав мудрих людей, то він би обернув цей факт на користь Україні. Але, на жаль, Порох не такий розумний, як про нього думають прихильники.
> Так вишкіл був і у військові попадали ті, хто більш буйний. І, що важливо, вони не суміщали землеробство і військову справу. Звиняй, в одночасне суміщення землеробства і махання шаблюкою я не вірю.
Я не пропоную вірити чи не вірити. Варто просто почитати серйознішу історичну літературу про те, як жили наші люди до XIX століття. Скажімо, на Канівщині. Це якраз межа зі Степом. Майже щороку протягом трьох століть зі Степу приходили татари грабувати і хапати людей у ясир. Буває, що й двічі на рік приходили. У більших містах зазвичай були фортеці з гарнізонами, а в селах не було нічого. Проте український люд не вимер. Пропоную самотужки троха подумати, що ж то за диво таке і чому воно так трапилось.
> Хай там як, а всю писану історію село було кормовою базою, хоча і постачало вояків.
В усіх землеробських народів скрізь і завжди так було і є. Село від самої появи землеробства було кормовою базою і нею лишається дотепер, бо висока ефективність сільського виробництва їжі. Такою ж кормовою базою село було в Польщі, Німеччині, Франції, Італії тощо. Зате козацтва ніде не виникло, лише в нас. Народ-гречкосій, авжеж.
Тепер земля в Україні формально є власністю народу, а оброблювана земля поділена на паї і тому ж таки народу роздана. Сам народ її обробляти не дуже воліє, бо конкурувати з агропромами тяжко, майже неможливо. Приватне селянське господарство нині втратило своє економічне значення. Теоретично, це можна змінити, але поки Україною керують соціалісти, цього не буде, а отже й розмова за теорію не вийде. У соціалістів є певне бачення суспільно-економічного устрою, де селяни в найкращому разі будуть у колгоспах.
Тут ішлося про збереження селом культури народу. Це теж здавна відомо: народ у селі зберігає культуру, а в місті втрачає.
Якби я був правителем України, то я би почав реформу майнових та інших стосунків довкола сільського господарства та іншого виробництва. Відкритий вільний ринок землі, дешеві кредити, аудит діяльності агропромів і таке інше.
no subject
Date: 2021-03-25 02:18 pm (UTC)Я перед очима маю приклади хлопців, що почали у 14-му, а закінчили у 17. Тобто було з чим порівняти. Голосували 50/50. Питаю у тих, хто за Зелю? "Бо він подобається" була відповідь. Що характерно, ці слухають москальський блатняк. Хоча воювали добряче. Гадаю, що вони так само добряче воювали б, якби їх організували москалі.
З того, що спостерігаю я, ненависть там іншого плану. Завидують успіху на всіх фронтах — від сім'ї до того, що він таки вписав себе в історію.
У мене в минулому єдиноборства. Щоб бути в формі потрібні майже щоденні тренування. Це не поєднується з землеробством, де ти стаєш досвіта, а лягаєш затемно. В полі теж не гуртом працюєш, а на відстані, часто суттєвій. От тому й не вірю, що гречкосій міг протистояти озброєному кінному загону професійних вояків.
Бо розплачувався ясиром та людьми. Приклад Роксолани красномовний.
Так, я знаю, що я "не такий".
no subject
Date: 2021-03-25 05:06 pm (UTC)Тобто коли пересічний українець Василь сидить перед телевізором зі своєю дружиною Тетяною і дивиться, скажімо, на Порошенка, для нього значимість того, що каже Порошенко, не буде дуже різнитись від того, що каже Баба Йуля, Нестор Шуфрич, бородата блядь Сірожа, Зелена Циркова Табуретка чи будь-хто інший. Всі, хто сидять у телевізорі, апріорі для нього чужі далекі люди. Він про них знає дуже мало і знати не хоче. І це цілком нормально: ось моя хата, ось моя жінка й мої діти, ось моє господарство, а до того, що не моє, мені мало інтересу. Але він сприйматиме те, що йому показують в телевізорі, по-іншому, якщо важливі та авторитетні для нього особисто знайомі люди мають щодо предмету якусь визначену думку. Якщо авторитет каже, що Барига краде апшори для наживи на війні, то якось так воно, мабуть, і є, бо авторитет це авторитет, а не псячий хвіст.
Ще у 2014 році після виборів я писав, що Порох плюнув у вічі народові, коли не вийшов на Майдан до людей подякувати. Я думаю, що так це сприйняли тоді багато хто. І з того моменту про неформальне, харизматичне лідерство вже не могло бути мови. Президентом був, а лідером народу — ні. Своїми діями в зовнішній політиці він чимало користі зробив, але людям того не треба. Люди того не бачать, не чують і не розуміють. А бородату блядь Сірожу в телевізорі та подібних до неї шалава — бачать і чують. Ось так і робиться результат майбутніх виборів. Якщо Порошенко не розуміє таких простих речей, то він таки лише барига, а не політик вищої ліги. І його політичний максимум — бути міністром. Президентом він став, як ми пам’ятаємо, не через велику популярність, а через те, що виборці боялися війни. І коли страх відступив, то риторика Порошенка для людей стала набридливою і огидною. Він у людських очах виглядав не тим, чим його бачили, скажімо, іноземні політики. Я не розумію, про які успіхи на яких фронтах йдеться вище, бо люди про ті успіхи нічого не знають, але «достеменно знають» про апшори і договорняки. Ну так їм розказував телевізор, і так їм казали поважні для них авторитети.
> От тому й не вірю, що гречкосій міг протистояти озброєному кінному загону професійних вояків.
Професійних вояків у всі часи було дуже мало. Регулярних армій як таких до XVIII століття ні в кого ще не було (крім шведської армії Густава Адольфа), бо утримання постійного війська — це страшні, непідйомні видатки (Фрідріх Великий у воєнному ділі авторитет? Раджу почитати його думку про вартість війни). На війну збиралися залежно від її очікуваного характеру та потужності противника: де можна обійтись надвірними ватагами феодалів, там обходились, де треба було вчинити облогу, там вже без фахівців і тяжкого обладнання ніяк, а якщо ворогів багато, то збирали ополчення (наприклад, посполите рушення). Тобто більш-менш готовими до війни були в той час усі люди чоловічої статі та віком від підлітка і майже до старого діда. Готовність означає не майстерність із фехтування чи єдиноборств, а спроможність вчасно прийти за покликом начальника-командира у призначений час із якоюсь зброєю та припасами, а хто багатший — то і з худобою і власним загоном. Тому коли починались бунти (а вони були дуже часто), то до козаків зазвичай приєднувались люди з інших станів: селяни, міщани, ремісники, купці, жиди, навіть мусульмани. Їхньою зброєю могли бути не мистецький меч і коштовні пістолі, а простий дешевий спис та ніж, лук зі стрілами, якась праща з камінням, бо це міг собі дозволити кожен. На війні у бою від солдатів найперше треба вміти тримати стрій, а не вимахувати шаблюками. Проти уславлених крилатих гусарів, наприклад, українські піші вояки дієво боролися возами й списами. Крім того, слід мати на увазі, що зброя тоді при належному догляді служила довго, відтак у людей таки збиралось в хати трохи майна, призначеного винятково для війни, і часом це були таки шаблі та рушниці (трофейні). У простих гречкосіїв. Ідеш у поле орати — береш із собою зброю.
Ті рядові татари, що ходили в набіги, в себе вдома в Криму були такими ж невеликого статку людьми, як і наші селяни. До речі, українці час від часу ходили туди з аналогічною метою (пограбувати і взяти полонених), а не лише відбити своїх з полону.
> Бо розплачувався ясиром та людьми. Приклад Роксолани красномовний.
Роксолана — одиничний приклад, виняток. Ясир, як я казав, бував двосторонній: туди забирали наших, а наші звідти забирали тамтешніх. Про ефективність тих взаємних грабунків можна робити висновки через порівняння демографії Криму і України, скажімо, на кінець XVIII століття. Просто це ніби негарно виглядає — бути не лише скривдженими, але й кривдниками.
І ще. Попри всі лихоліття, попри нескінченну війну проти Степу, ляхів і москалів, український народ на початок серйозного закріпачення (самий кінець XVIII століття) налічував мільйони душ і переважав усі сусідні йому народи майном, вдачею, освітою пересічного українця. Це мало би щось трохи казати сучасним українцям про те, якою була наша історія, але, на жаль, не каже.
Чим найбільше Шевченко дорікав сучасникам? Тим, що забули, чиї вони діти. Забули славу батьків і дідів. Як українська шляхта зреклася народу та пішла служили москалям, так і почалася деградація самого народу. А у XVII столітті ще було не так. Було «всьо нє так андазначьна». Речі Посполитій довелося шукати особливих угод з половиною сусідів та з москалями, щоби просто вижити у тій війні, яка почалася з Хмельницького.
no subject
Date: 2021-03-25 07:47 pm (UTC)Думка авторитета може мати якесь значення в його вузькій царині. І то, стільки раз бачив як авторитети лажали у своїй вузькій царині. Тому мені пофіг, що там каже авторитет хоч у телевізорі, хоч у Церкві, хоч де ще. Все перевіряється практикою.
Бізнес, сім'я, політика, релігія, війна. Він скрізь показав себе вельми успішним. Це ті точки, де кожного є слабина. А він досяг максимума в усьому цьому. Для пересічного піпла це біль.
А з твоєю характеристикою Порошенка я згодний. Але це найкраще, що вродила наша земля.
Сумніваюся, що тих же ляхів чи чехів
Ок. Прийму до уваги.
no subject
Date: 2021-03-26 11:18 am (UTC)Можу за лічені хвилини і не відходячи від цомпутера кинути пару лінків, що не пофіг. :)
> Але це найкраще, що вродила наша земля.
Маю сумніви у тому, що найкраще. Політично Порошенко соціаліст. Через це я принципово не можу прийняти його (і його партії) програму, навіть якби в нього над головою виріс німб. Попри будь-які його інші заслуги. Бо соціалізм — це деградація та погибель. Україну соціалізм гірше нищить, ніж озброєні вороги. Ліва ідея нищить саму душу народу, перетворюючи його на те, що ми тут обговорюємо. А природнім ідеалом українця є власний багатий хутір, тобто вільне повновладне індивідуальне господарювання. У своїй хаті своя правда, і сила, і воля. Без держави, зауважу: нам держава як така не потрібна, ми ніколи не прагнули її мати, для нас природніше домовлятися між собою безпосередньо. Над собою свідомий українець не хоче мати нікого, крім, хіба, Всевишнього. Таким ось є український суспільно-політичний ідеал. Українець від природи за вдачею радше анархіст, а не соцаліст.
> Сумніваюся, що тих же ляхів чи чехів
То москалі про нас брешуть, що ми недотьопи і нездари, а ми віримо… Я не знаю, чим пояснити цю легковірність українців чужим брехунам, але через неї приходять мало не всі лиха. Москаль бреше одне, лях бреше друге, німець бреше третє…
До речі, Шевченко ж і про це писав:
http://litopys.org.ua/shevchenko/shev140.htm
(А тепер я бачу, що багацько малоросів, що батьківську мову ще й не згадали, вже наввипередки кричать, що треба їм англійська мова і латинка замість кирилиці! Дехто додає, що й перехреститись на католиків. Очевидно, що це комплекс меншовартості та холуйства. Мені також очевидно, що людей такими робить інфантильність і несамостійність через тривалу фактичну державну заборону мати майно і зброю. Бо якщо людина не має майна і зброї для свого захисту, про реальні свободи і права для неї не може бути мови. Хто не має майна і зброї, той у кращому разі пролетарій, а в гіршому — раб.)
Але якщо ж таки згадати загальновідоме, то до закріпачення селян наприкінці XVIII століття після зруйнування Січі ті селяни переважно були письменні, а дехто з них вчилися й у тодішніх вищих навчальних закладах (поки москалі не позакривали заклади). Ось як правильно тлумачити і розуміти такий дивний феномен, як схильність до філософування? Між простим українським людом ходив мандрівний філософ Григорій Сковорода, вони його приймали до себе в хату, він із ними балакав, а вони з ним. Що ж це за такий народ, що має своїх філософів? Ще й тепер ми про все маємо своє мудре міркування. :) І тоді теж так було. Мало не в кожному селі в Україні була якщо не своя школа, хоч маленька, то якийсь учений дяк.
no subject
Date: 2021-03-29 05:41 am (UTC)Якщо людина — спеціаліст у своїй справі, то довіра до його слів більша. Але я завжди розумію, що людині властиво помилятись.
З усіх тих, що дорвався до того рівня — найкращий. Наразі, я не бачу кращого провідника. Міг би бути Пастор, але, схоже, у нього немає тих амбіцій.
Наскільки мені відомо, на ліві гасла гетьмана Івана Брюховецького повелося купа козаків. І, очікувано, опинилися в дупі.
Але ліві ідеї сатаніста /так кажуть/ Маркса, як бачиш, сьогодні є мейнстримом. І що можна цьому протиставити я не знаю.
no subject
Date: 2021-03-29 06:31 am (UTC)У мене два пояснення: або такі лохи, або віра, свобода, народ, батьківщина — це все ніц не варте для переважної більшості населення. Або одне та друге разом. Бо лохі.
У нас обох є проблема. На цих теренах існує дві різних ментальності: українці і хохли. Хохол може служити в Армії, і гарно служити, але мотивація у хохла і українця буде різною. І коли ми говоримо про українців за назвою країни, ми постійно змішуємо ці сутності.
no subject
Date: 2021-03-29 06:37 am (UTC)Багато людей схильні до цього.
Багато таких. Одні тільки греки та римляни залишили по собі цілу купу. От і нам перепало.
Я особисто був у Сковородинівці, де жив та помер Сковорода. Місцеві ставляться до нього без особливої поваги, мовляв, бухав і був диваком.
no subject
Date: 2021-03-29 06:43 am (UTC)Що, серйозно? Щось я купи бажаючих не бачу. Та й хто заважає? Але й католицизм, це не те місце, де "перехрестять в католиків"
/Якщо що, то саме католицька проповідь привела мене в християнство. Але я не готовий назвати себе ані католиком, ані православним і визначаю себе саме християнином. Хоча я прихожанин римо-католицького костьолу./
no subject
Date: 2021-03-29 05:36 am (UTC)Роксолана одиничний приклад жінки, яка високо забралася. А таких у Криму на невольничих ринках продавали — греблю гати. Власне, наявність невольничих ринків говорить про те, що справа була поставлена на широку ногу.
Зараз ти говориш про військо, де є командування і все тримається якось купи. А коли загін нападе на хутір, коли усі в полі, то вже зовсім інша річ.
no subject
Date: 2021-03-29 07:42 am (UTC)Зараз не СРСР чи Північна Корея і люди, мають доступ до інформації але обирає найбільш низькопробну і явно ворожу. Мало того, перед очима Майдан, загарбані території та АТО, де загинув цвіт нації; майже кожна українська сім'я у недалекому минулому постраждала від тих, хто це зробив. Якщо після цього всього людина відкидає того, хто став на захист країни і її шкурних інтересів, значить у неї сильні проблеми з причинно-наслідковими зв'язками.
На Донеччині на довиборах у Верховну Раду обрали одного з організаторів "ДНР" і громадянина Московії, а на Івано-Франківщині - бізнес-партнера Коломойського, господаря Буковелю. Ти пишеш про вільних українців, а я бачу тих, хто добровільно йде в рабство. І я вважаю, що телевізор тут вторинний. Проблема в населенні, а власники телевізора чудово знають про цю його особливість, чим і користуються.